Захоплення острова може призвести до ще більшої ескалації конфлікту.
Президент США Дональд Трамп погрожує ввести сухопутні війська для захоплення ключових обʼєктів нафтової інфраструктури на іранському острові Харк. На думку експертів, такий військовий хід поставить під загрозу життя американців і все одно може не привести до закінчення війни. Про це пише Associated Press.
Експерти вважають, що якщо Трамп хоче паралізувати нафтову галузь Ірану, аби отримати перевагу в переговорах, кращим варіантом могло б бути встановлення морської блокади проти суден, які заправилися на нафтових терміналах острова Харк.
Відомо, що острів, який розташований на протилежному від американських баз у Кувейті та Саудівській Аравії боці Перської затоки, є центром іранської нафтової промисловості, через який проходить 90% її експорту.
"Введення військ на землю може бути найбільш психологічно переконливим способом завдати удару по Ірану. З іншого боку, ви наражаєте на небезпеку власні війська. Острів розташований недалеко від материка. Тож вони потенційно можуть завдати великої шкоди острову, якщо будуть готові нанести збитки власній інфраструктурі", - підкреслив Майкл Айзенштадт, колишній військовий аналітик США, який зараз керує Програмою військових та безпекових досліджень у Вашингтонському інституті близькосхідної політики.
Водночас експерт з Ірану в Ізраїльському інституті досліджень національної безпеки Денні Цитринович додав, що захоплення острова Харк може призвести до ескалації конфлікту.
За його словами, Іран та його союзники, а саме єменські повстанці-хусити, можуть посилити свої заходи у відповідь, а саме встановити міни в Ормузькій протоці та завдати ударів дронами по цілях на всій території Аравійського півострова - від Перської затоки до Червоного моря.
Своєю чергою аналітики сировинних ринків та інвестиційні банки попередили, що масштабні заходи у відповідь можуть мати тривалі наслідки для цін на енергоносії та світової економіки.
"Це буде важко прийняти. Це буде важко витримати. І це може завдати шкоди економіці, але не настільки, щоб змусити іранців капітулювати", - пояснив Цитринович.
Згідно із супутниковим аналізом, який провів Інститут досліджень війни та Проєкт "Критичні загрози" Американського інституту підприємництва, США вже завдали ударів по різних обʼєктах на острові, а саме по системах протиповітряної оборони, радіолокаційній станції, аеропорту та базі суден на повітряній подушці.
Зазначається, що острів Харк знаходиться приблизно за 33 кілометри від узбережжя Ірану та є основним терміналом, через який проходить майже весь експорт нафти країни. Зокрема дослідник у сфері енергетики з Королівського інституту об’єднаних служб Петрас Катінас наголосив, що Ірану буде важко функціонувати без цього острова, адже він є "головним вузлом" економіки країни.
Своєю чергою Цитринович каже, що, попри те, що окупація Харка може надати Вашингтону певний важіль впливу в будь-яких переговорах, він наголосив, що думка про те, що контроль над островом можна обміняти на запаси збагаченого урау Ірану, є надуманою.
"Це аж ніяк не вирішальний удар", - підкреслив експерт.
Також Айзенштадт додав, що навіть за умови підтримки з боку американських кораблів та літаків, час на збиття кожного дрона або ракети, запущених з материка в бік острова, все одно буде обмеженим.
"Узбережжя переважно гірське, тому дрони можуть проникати через гірські перевали, де нашим радарам важко їх виявити. А у нас немає часу на попередження", - пояснив він.
Експерт вважає, що морська блокада суден, які перевозять іранську нафту, була б безпечнішою стратегією та дозволила б досягти тієї ж мети - контролю над більшою частиною нафтової промисловості Ірану.
"Ввести карантин, спрямований на перехоплення іранських нафтових вантажів, що виходять із Перської затоки. Це можна зробити на відстані, поза зоною дії левової частки іранських систем озброєння", - погодився експерт з енергетичної безпеки Центру стратегічних і міжнародних досліджень Клейтон Сейгл.
Крім того він виступив проти знищення нафтової інфраструктури острова Харк, що також пропонував Трамп.
"Ми мали прийти на допомогу людям, які повстали і протестували за краще майбутнє. Тож паралізувати потенціал Ірану щодо отримання доходів на довгі роки точно не сприятиме цьому", - підсумував Сейгл.
Раніше стало відомо, скільки дронів та ракет випустив Іран по Близькому Сходу. За час війни під масовані атаки потрапили Ізраїль, Ірак, Кувейт, Бахрейн, Катар, Оман, Об’єднані Арабські Емірати, Саудівська Аравія та Йорданія.
Зокрема станом на 30 березня серед країн, які публікують дані щодо перехоплень та влучань, наймасованіших атак зазнавали Обʼєднані Арабські Емірати.
Також Reuters повідомляв, що США перекидають тисячі своїх десантників на Близький Схід. Чиновники не розповіли, де саме будуть розгорнуті солдати, однак такий крок, за їхніми словами, був очікуваним.
"Додаткові військові включають підрозділи штабу 82-ї повітряно-десантної дивізії, деякі підрозділи логістики та іншої підтримки, а також одну бойову бригаду. Рішення про відправлення військ до Ірану ще не прийнято, але вони будуть нарощувати потенціал для можливих майбутніх операцій у регіоні", - цитує Reuters одного з чиновників.