Росія і США не уклали нового договору про скорочення ядерних арсеналів. При цьому США побоюються Китаю, а Росія - НАТО.
Договір про скорочення стратегічного наступального ядерного озброєння (СНО), укладений в 1991 році між США і СРСР, закінчується 5 лютого поточного року. І немає ознак, що Вашингтон і Москва мають намір продовжити дію договору, пише Reuters.
"Останній ядерний договір між США та Росією має лише кілька тижнів до закінчення 5 лютого, і що буде далі – невідомо. Обидві країни, зайняті війною в Україні, не проводили жодних переговорів щодо наступного договору", - йдеться у публікації.
Президент Росії Володимир Путін у вересні 2025 року запропонував, щоб обидві сторони ще на 12 місяців погодилися дотримуватися лімітів щодо наступальної ядерної зброї, які обмежують кількість розгорнутих ядерних боєголовок 1 550 з кожного боку. Однак президент США Дональд Трамп досі не надав офіційної відповіді, і західні аналітики з питань безпеки розділені в думці щодо доцільності прийняття пропозиції Путіна.
Така невизначеність, стверджують у публікації, дозволить Росії продовжувати розробку озброєнь поза межами СНО, зокрема крилату ракету "Буревестник" і торпеду "Посейдон"".
Колишній оборонний планувальник США Грег Вівер зазначив, що Росія відмовлялася з 2023 року приймати взаємні інспекції, які надавали б Вашингтону гарантії, що Москва й надалі виконує договір, підписаний ще лідером СРСР Михайлом Горбачовим та президентом США Джорджем Бушем-старшим.
Згода з пропозицією Путіна щодо продовження договору могла би надати сигнал Китаю, що США не будуть нарощувати свої стратегічні ядерні сили у відповідь на швидкозростаючий ядерний арсенал Китаю.
Росія та Сполучені Штати мають 5 459 і 5 177 ядерних боєголовок відповідно, за даними Федерації американських науковців. Разом це становить майже 87% усіх таких боєголовок у світі.
Однак Китай прискорив свою ядерну програму і зараз має приблизно 600 боєголовок. Пентагон оцінює, що до 2030 року їх буде понад 1 000.
Хоча Трамп заявив, що хоче здійснювати "денуклеаризацію" (ядерне роззброєння - УНІАН) як з Росією, так і з Китаєм, однак Пекін вважає "нерозумним і нереалістичним" просити його приєднатися до переговорів щодо ядерного роззброєння з країнами, чиї арсенали значно більші.
Ще більше ускладнюючи перспективи глобального контролю над озброєннями, Росія заявляє, що ядерні сили членів НАТО – Великої Британії та Франції також мають бути залучені до переговорів – але ці країни відкидають таку позицію.
Микола Соков, колишній радянський і російський переговорник з питань озброєнь заявив, що спроба укласти новий багатосторонній ядерний договір у таких умовах буде "майже глухим кутом" і "займе вічність".
Соков заявив, що одним із варіантів буде розробка наступника - Нового СНО, який включатиме гнучкі обмеження на боєголовки з урахуванням нарощування ядерної міці Китаю.
Але швидшим і простішим шляхом було б для країн зосередитися на заходах, спрямованих на зниження значного ризику "випадкової" ядерної війни.
Зараз, наприклад, лише Росія та США мають цілодобову гарячу лінію для використання під час ядерної кризи, тоді як "жодна європейська столиця, навіть штаб-квартира НАТО, не може фактично спілкуватися з Москвою. Окремої лінії немає", – сказав Соков.
"Якщо сторони одночасно почнуть переговори щодо контролю над озброєннями, це було б чудово. Але маємо розуміти, що наступний договір буде дуже, дуже складним... Це займе час. Отже, головний пріоритет – зниження ризиків і зміцнення довіри", – додав він.
Як повідомляв УНІАН, за даними ще від 2011 року США мали більшу кількість балістичних ракет, боєголовок і пускових установок, ніж Росія. Сполучені Штати мали 882 розгорнені балістичні ракети наземного, морського і повітряного базування, Росія - 521. Всього боєголовок на розгорнених балістичних ракетах наземного, морського і повітряного базування у США налічувалося 1800, у Росії - 1537.
Всього, за даними Держдепу США і МЗС РФ, США мали в своєму розпорядженні 1124 наземних пускових установки, пусковими установками для балістичних ракет на підводних човнах і важких бомбардувальниках. При цьому підраховувалися як пускові установки, готові до старту ракет, так ті, що не стоять на постійному чергуванні. У Росії таких установок 865.