Коли ми говоримо про терористичний характер російської держави, дехто на Заході заперечує, що, мовляв, не треба плутати воєнні злочини та тероризм і так далі. Але у випадку росіян ми маємо справу саме з чистим, неприхованим тероризмом. Атака на "Охматдит" та пологовий в Києві 8 липня - яскравий приклад такого тероризму.
Як "працює" тероризм? Ціль терориста - вплинути на суспільну свідомість шляхом здійснення неймовірних, нелюдських злочинів. Нелюдський характер злочинів - це неодмінний атрибут, бо ціль - шокувати широкі суспільні маси, ввести їх у ступор, примусити до емоційної, а не раціональної оцінки дійсності.
Тероризм - це не просто жорстокість. Це продумана, вивірена жорстокість, яка має шокувати і паралізувати звичайну людину. Потім уже таким звичайним людям можна навіювати певні потрібні тези. Але основа - шок.
Саме це демонструє російська держава. За багато років використання тероризму як засобу політики (як зовнішньої, так і внутрішньої) росіяни справді стали у цьому майстрами. Вміють знаходити об'єкти, вміють завдавати найбільш болючих ударів.
Чому саме "Охматдит" і пологовий? Все дуже просто. Замах і вбивство дітей (до того ж хворих і беззахисних) - це те, що має шокувати будь-кого, у кого лишилося ще щось людське. От і перший акт теракту.
Особливістю російського тероризму є те, що вони не беруть на себе відповідальність. Терористи, як правило, це роблять, бо їм треба показати свою значність, нагадати про себе. Росіянам це не треба. Про них і так усі все знають. Тому починається цирк під назвою "Це не ми".
Цього разу, щоправда, це все робиться без особливих зусиль. Навіщо? Всі ж усе розуміють.
СБУ уже повідомили про усі наявні докази теракту. "Охматдит" було уражено за допомогою російської крилатої ракети повітряного базування Х-101, яка діяла у штатному режимі без впливу засобів ППО та РЕБ. На це вказують, насамперед, уламки ракети та її двигуна, знайдені слідчими на місці події. Також на удар ракетою Х-101 вказує характер руйнувань: повністю знищено двоповерховий корпус лікарні, навколишні будівлі мають значні ушкодження. Якщо в будинок потрапляє ракета ППО чи уламки, то мова йде про руйнування однієї-двох квартир, вибиті вікна. Тут бачимо прямий приліт потужної ракети. Відео та фото теж більш ніж достатньо. Все очевидно.
Але є ще один додатковий фактор, який підтверджує терористичний характер дій росіян. Цього разу теракт супроводжувався масштабною інформаційною кампанією, синхронізованою, і, очевидно, спланованою організаторами теракту.
Низка вітчизняних "лідерів думок" та "блогерів" кинулись просувати наратив про "негайний мир" з росіянами через "страшний теракт". Власне, саме так теракт і мав діяти за задумом. А "спеціально навчені люди" тут просто підказують аудиторії, у якому напрямку повинні рухатися їхні думки.
Висновок? Коли понад два роки тому Україна домагалася від США визнання російської держави спонсором тероризму, у Білому Домі відповідали, що "вирішать питання в інший спосіб", а це поки що не потрібно. За два роки російські терористи довели свої здібності майже до досконалого рівня. Звісно, безкарність тут дуже сильно допомагає. Якщо тобі нічого не загрожує, то чому б не зайнятися "експериментами"? Але чому "західні партнери" впевнені, що експериментатори будуть вічно обмежуватися територією України і не забажають випробувати реакції десь на території НАТО? Підпали і диверсії на військових підприємствах уже фіксувалися у Чехії, Німеччині. Тут і до прямого вбивства цивільних - один крок.
Тому мова уже повинна йти не лише про посилення українського ППО, що, за великим рахунком, не повинно навіть обговорюватися, і не лише про можливе залучення ППО держав - членів НАТО. Потрібна відплата. Стара добра відплата за біблійною формулою "око - за око, зуб - за зуб". Україна, очевидно, зараз не має для цього повноцінного інструментарію, але щось зробити можна. Наприклад, зняти безглузді обмеження щодо ударів по території РФ. Звісно, це має супроводжуватися визнанням російської держави спонсором тероризму.
Зрозуміло, що все це зараз виглядає як крик у безодню, і ніхто нічого такого на Заході робити не буде. Але монстр, на зростання якого вони спокійно дивляться, рано чи пізно прийде по їхні душі теж. Уже, власне, приходить. Чи угоди про "вічну дружбу" з КНДР та Іраном росіяни підписують задля обміну досвідом у вирощуванні помідорів та картоплі?
У світі зараз немає краще організованого, багатого, досвідченого та позбавленого будь-яких гальм терориста, аніж росіяни. Їх досвід та потенціал не обмежиться Україною. Навіщо спонсорувати політків-маргіналів у ЄС, якщо можна просто почати всіх залякувати? Навіщо дискредитувати тих, кого легше і швидше вбити? Тому на Заході потім не варто казати, що хтось чогось не знав і не розумів.
Петро Олещук, політолог, викладач КНУ ім. Тараса Шевченка