Природна екосистема Середземного моря істотно трансформувалася після появи прямого сполучення із Червоним морем.
Понад 150 років тому запрацював Суецький канал. Його відкриття кардинально змінило усю систему міжнародної морської торгівлі. Але не лише її. Назавжди змінилася також екосистема Середземного моря, пише Times of India.
Як ідеться у публікації, група науковців з Тель-Авівського університету проаналізувала екосистему Середземного моря і визначила 120 видів риб, які проникли туди із Червоного моря через Суецький канал.
Вчені створили статистичну модель, яка не лише пояснює вже відомі випадки проникнення риб до Середземного моря, а й дозволяє оцінити, які види мають найбільші шанси успішно освоїти нові води найближчим часом.
Серед основних кандидатів, яких модель визначила як найімовірніших майбутніх колонізаторів, дослідники називають зірчастого іглобрюха, кіноварного барабулевого козлика та жовтоплямистого каранкса.
Щоб з'ясувати, які саме особливості допомагають рибам успішно освоювати нові території, дослідники використали стереоскопічні підводні відеосистеми з приманкою, встановлені на глибинах від 5 до 150 метрів у затоці Ейлат і вздовж середземноморського узбережжя Ізраїлю. Після аналізу сотень годин відеозаписів вони порівняли 179 популяцій риб, зіставивши види, які вже мігрували до Середземного моря, із їхніми близькими родичами, що поки залишаються лише у Червоному морі.
Автори роботи зазначають, що на відміну від попередніх досліджень, вони вивчали не лише вже успішних "загарбників", а й вихідні популяції в Червоному морі. Це дозволило визначити риси, які існували ще до початку міграції. Зокрема, найбільші шанси на переселення мають види, які менше залежать від коралових рифів. Водночас дослідження спростовує поширене уявлення, що найуспішнішими колонізаторами є універсальні види, здатні жити практично в будь-яких умовах.
Вчені звернули увагу на те, що після переселення риби змінюють свою поведінку. Вони швидко пристосовуються до нових умов і займають інші середовища існування, ніж у Червоному морі. Крім того, інвазивні види не заселяють переважно вільні екологічні ніші, а конкурують із місцевими мешканцями за їжу, укриття та простір.
"Досі дослідники намагалися зрозуміти біологічні інвазії, головним чином вивчаючи види, які вже прибули до Середземного моря. Тож ми зробили крок назад і запитали, якими є ці види ще до того, як вони починають свою подорож. Ця відмінність дозволяє нам перейти від пояснення інвазій, які вже відбулися, до прогнозування майбутніх інвазій", - кажуть дослідники.
Як зазначає Times of India, зі зростанням температури води Середземне море стає дедалі сприятливішим для тропічних видів. На думку дослідників, подібні прогностичні моделі можуть стати важливим інструментом для екологічного моніторингу, допомагаючи своєчасно виявляти появу нових інвазивних видів і краще підготуватися до майбутніх змін у морських екосистемах.
Як писав УНІАН, ядерні вибухи в Хіросімі та Нагасакі стали не лише трагедією, а й джерелом унікальних наукових даних, які досліджують і сьогодні. Міжнародна група вчених виявила новий металевий сплав у мікрочастинках "хіросімаїту", що утворилися після вибуху, і він має кристалічну структуру, раніше невідому науці.
Також ми розповідали, що на антарктичній станції Concordia 18 липня зафіксували температуру -84,1 °C, що стало найнижчим показником на Землі з 2012 року. Хоча такі морози для цього регіону не є винятковими, саме цей рекорд контрастує з аномальною спекою, яку нині переживають Північна Америка та Європа.