Цей ризикований експеримент у підсумку врятував екосистему.
Після виверження руйнівного вулкана Сент-Хеленс у 1980 році, що спустошило місцеве довкілля, вчені на один день випустили кількох ховрахів на місці виверження, сподіваючись, що вони допоможуть відновити екологію. І результати цього експерименту виявилися настільки позитивними, що їхні наслідки відчуваються і через 43 роки, пише popularmechanics.com.
Виверження вулкана Сент-Хеленс у травні 1980 року забрало 57 життів і завдало колосальної екологічної шкоди. Зіткнувшись із спустошенням, на відновлення якого місцевому навколишньому середовищу знадобився б значний час, вчені вирішили вдатися до нетрадиційних методів.
Як зазначено у звіті Каліфорнійського університету, у травні 1983 року, через три роки після виверження, вчені зібрали кілька ховрахів, привезли їх на місце виверження і випустили там. Передбачалося, що "викопуючи корисні бактерії та гриби, ховрахи зможуть допомогти відновити втрачене рослинне та тваринне життя на горі".
І результати експерименту виявилися не просто позитивними – вони були вражаючими.
До появи ховрахів на цій території з пемзових плит, у які перетворилася земля після виверження вулкана Сент-Хеленс, виросло всього близько дюжини рослин. Але через шість років після того, як ховрахів на один день помістили на дві конкретні ділянки з пемзою, "там процвітало 40 000 рослин". Тим часом територія навколо цих ділянок, які не були оброблені ховрахами, залишалася безплідною.
Однак ніхто не міг уявити, що результати цього єдиного дня роботи ховрахів будуть помітні й через десятиліття. Як зазначає стаття, опублікована в журналі Frontiers, через чотири десятиліття мікробне співтовариство, що сформувалося на цих ділянках, зокрема мікоризні гриби, як і раніше, дозволяють рослинному життю процвітати в цьому районі.
"У дерев є свої власні мікоризні гриби, які поглинали поживні речовини з опалої хвої та сприяли швидкому відновленню дерев, – сказала співавторка статті Емма Аронсон про важливість грибів. – У деяких місцях дерева відновилися майже відразу. Вони не всі загинули, як усі думали".
Один із висновків цієї статті, як резюмує міколог з Університету Коннектикуту Міа Мальц, полягає в тому, що "ми не можемо ігнорувати взаємозалежність усього в природі, особливо того, чого ми не бачимо, наприклад, мікробів і грибів".
Але також, коли ситуація здається безнадійною, просто киньте пару ховрахів, щоб вирішити проблему, і подивіться, чи допоможе це.
Раніше УНІАН розповідав про ще один екологічний експеримент. Так, Китай десятки років масово висаджував дерева, щоб стримати поширення пустелі Гобі. Однак у підсумку це несподівано призвело до іншої серйозної проблеми: вода почала зникати з ґрунту та водоносних горизонтів.