Система вражає цілі, що увійшли в радіус однієї морської милі від авіаносця – це лише 1,8 кілометра.
Авіаносець USS George H.W. Bush, який вирушив на Близький Схід, захищає багатошаровий "щит" з есмінців-супровідників і винищувачів. Але корабль оснащений ще однією системою, яка може його захистити.
Якщо гіперзвукова ракета або дрон "Shahed" прослизне повз зовнішні радіолокаційні мережі і потрапить у безпосередній повітряний простір авіаносця, корабель покладається на систему ближнього бою Phalanx (CIWS). Про її особливості розповідає ресурс Wion.
Візуально ця система може бути схожою на масивний білий R2-D2 – робот із всесвіту "Зоряних воєн", прикріплений до краю палуби авіаносця. Однак насправді це надсучасна радіолокаційна система з двома антенами.
"Верхній радіолокаційний купол безперервно сканує небо в пошуках загроз, а нижній радіолокаційний купол відстежує точну траєкторію ракети, що наближається, і фіксує її за мілісекунди", – пояснює автор.
Прямо під куполом цього радара розташована зброя. Це 20-мм гармата M61A1 Vulcan Gatling. І ця шестиствольна обертова гармата здатна вистрілювати аж 4500 куль на хвилину. Водночас в момент роботи вона не звучить як традиційний кулемет, а створює безперервний механічний звук, що нагадує пилку.
"Найжахливішим аспектом Phalanx є те, що для натискання на курок не потрібна людина. У бойовій ситуації, такій як війна в Ірані, час реакції людини просто занадто повільний, щоб зупинити ракету, що летить зі швидкістю 3 Махи. Як тільки система переходить в "автономний режим", її бортовий комп'ютер миттєво виявляє, відстежує, оцінює і атакує цілі повністю самостійно, знищуючи загрозу ще до того, як екіпаж усвідомлює, що вони зазнали нападу", – акцентує видання.
Гармата Гатлінга, не стріляє стандартними кулями. Натомість використовуються важкі 20-міліметрові бронебійні снаряди, виготовлені з вольфраму.
Вони призначені для того, щоб влучити в протикорабельну ракету з такою силою, що вона просто розпадається в повітрі. По суті, це допомагає "випарувати" ракету, перш ніж її вибуховий заряд встигне влучити в корпус авіаносця USS George H.W. Bush.
Видання зауважило, що військово-морська доктрина Ірану в значній мірі покладається на тактику "рою". Так, Тегеран застосовує десятки дешевих цілей, начинених вибухівкою.
"Сучасна система Phalanx (варіант Block 1B) на кораблі Bush спеціально модернізована датчиками Forward-Looking Infrared (FLIR) для боротьби саме з цією загрозою. Вона може миттєво повернути ствол гармати до ватерлінії, автоматично відстежуючи і знищуючи кілька швидкісних катерів ІРГК за лічені секунди", – сказано в матеріалі.
При цьому CIWS є зброєю для близького бою. Вона вражає цілі, що увійшли в радіус однієї морської милі від авіаносця – це лише 1,8 кілометра.
"Якщо Phalanx активується і починає стріляти, це означає, що катастрофічний удар був за лічені секунди від знищення багатомільярдного ядерного суперавіаносця. Це жорстокий механічний охоронець, який захищає життя 6000 американських моряків у ворожих водах", – резюмує автор.
USS George H.W. Bush – це останній і найсучасніший авіаносець класу Nimitz. Його водотоннажність становить понад 100 тисяч тонн при повному навантаженні.
Довжина корабля становить 333 метри, це майже три футбольних поля. Два його ядерних реактори A4W дозволяють авіаносцю працювати понад 20 років без дозаправки.
Авіаносець USS George H.W. Bush може нести понад 80 літаків та гелікоптерів – зазвичай це винищувачі F/A-18E/F Super Hornet, літаки радіоелектронної боротьби EA-18G Growler тощо.
Екіпаж судна становить близько шести тисяч осіб. Це 3200 осіб екіпажу корабля та 2500 авіаційного персоналу. До речі, цей корабель виробляє достатньо прісної води, щоб щодня забезпечувати потреби невеликого міста.