Салтівський житловий масив у Харкові відомий, окрім своїх розмірів, й іншими не менш цікавими фактами.
Харків неможливо зрозуміти без Салтівки – його найбільшої та найбільш населеної частини. Від стародавніх торгових шляхів і курганів до грандіозного житлового масиву радянської епохи – цей район став цілим містом усередині міста зі своєю унікальною історією, надбаннями та рекордами.
Розглянемо, як з'явилися Салтівський і Немишлянський район – Харків яких років у них зберігся і звідки походить назва Салтівка.
Перш за все варто уточнити, що Салтівка – це саме історична місцевість, причому досить велика, що охоплює більшу частину всього східного Харкова. Сьогодні її територія розділена між трьома адміністративними районами – Київським, Немишлянським і Салтівським.
Для зручності місцевість також умовно поділяється на менші зони: власне Салтівка (22 мікрорайони), Північна Салтівка, Східна Салтівка, Стара Салтівка, Піски, Сабурова дача, Тюринка, Шевченки та Салтівські селища (Перше, Друге і Третє). Довгий час із Салтівкою також асоціювалася місцевість під назвою Немишля, але після утворення однойменного району вона все більше сприймається окремо.
Історично Салтівка була пов’язана з двома великими дорогами: одна з'єднувала маєток, який згодом отримав назву Сабурова дача в Харкові, з Кінним ринком (нині це вулиця Академіка Павлова). Друга дорога вела від Старого Салтова до Харкова і саме вона з часом дала назву всій місцевості.
Що стосується походження назви Салтів, то за найпопулярнішою гіпотезою етимологія цього слова сходить до тюркського слова "салтан" – султан, правитель, і пов'язана з назвою середньовічного хазарського поселення, що знаходилося в цій місцевості. Пізніше археологи знайшли тут стародавні кургани та поховання, в тому числі й зі скіфської епохи.
З Салтівкою пов'язано чимало рекордів Харкова та всієї України. По-перше, це найбільший житловий район країни, в якому живе близько третини населення міста. По-друге, головний ринок Салтівки – "Барабашово" – найбільший промислово-речовий ринок усієї Східної Європи та 14-й за площею серед ринків світу (понад 75 гектарів), а Салтівське трамвайне депо – найбільше на всьому пострадянському просторі (20,8 гектарів).
Але й це ще не все: у різні епохи саме на Салтівці з’являлися найвищі будівлі міста. Так, у 1974 році на вулиці Героїв Праці (нині – Нескорених) було збудовано перший у Харкові 16-поверховий житловий будинок; потім у 1980-х у 602-му мікрорайоні з’явився перший 24-поверховий будинок; а в 2007–2008 роках на березі гребного каналу було зведено першу в місті 25-поверхівку.
Нарешті, хоча Салтівка за часів її масової забудови задумувалася переважно як житловий район, тут також розташовані деякі великі промислові підприємства, зокрема завод "Турбоатом", який після будівництва був одним із найбільших турбобудівних заводів світу.
Довгий час територія Салтівки залишалася малозаселеною через болотисті ґрунти та складні умови будівництва, а її масове освоєння почалося лише в 1960-х роках, коли було запущено проєкт великого житлового масиву для працівників ХТЗ (Харківський тракторний завод) та інших підприємств.
Формувався цей житловий масив поетапно: перша висотна хвиля почалася в 1970-х, коли з'явилися 9- та 16-поверхові будинки, потім у 1980-х почалося будівництво 24-поверхових будівель, а в 2000-х – сучасних житлових комплексів.
Як наслідок, Салтівка стала одним із наймасштабніших прикладів панельної житлової забудови у Східній Європі, з величезними мікрорайонами та розвиненою, але довгий час відставалою від темпів зростання району транспортною системою.
Так, до 1980-х основним громадським транспортом тут були трамваї, а метро з’явилося лише в 1984 році, коли було відкрито станцію "Академіка Барабашова". Пізніше лінія була продовжена до станції "Героїв Праці" (нині – "Салтівська"), але й після цього значна частина району залишалася поза зоною прямого доступу до метрополітену.
Вже після здобуття незалежності обговорювалися проекти подальшого розширення метро, включаючи ідею кільцевої лінії, яка могла б з'єднати станції "Героїв Праці" та "Масельського", проте терміни їх реалізації досі залишаються невизначеними.
Немшлянський район Харкова – найменший у місті з площею всього 22,3 км². Він був утворений у 1973 році з частин Московського (нині – Салтівського), Орджонікідзевського (Індустріального) та Комінтернівського (Слобідського) районів.
Спочатку він називався Фрунзенським, а в 2016 році був перейменований на честь річки Немишля та однойменної слободи, що виникла тут ще наприкінці XVIII століття і з часом стала одним із найбільших передмість Харкова.
До речі, річка Немишля має найбільшу кількість мостів серед річок міста – 13 автомобільних і пішохідних мостів – і є популярним місцем відпочинку серед місцевих жителів.
Наостанок варто згадати, що Салтівка, і зокрема Немишлянський район Харкова, відомі розвиненою школою боксу: вже з 1930-х років тут проводилися чемпіонати України з боксу, а місцеві спортивні клуби неодноразово перемагали на національних змаганнях.
Завдяки цьому з районом пов'язані багато відомих боксерів, зокрема Олександр Гвоздик і Василь Ломаченко, які жили та навчалися на Салтівці в юності. Також у районі свого часу жили й інші відомі особистості: доктор Євген Комаровський, письменник Сергій Жадан, а також популярна інтернет-персона кіт Степан.
Раніше ми писали, чому Холодна гора так називається і яка історія ховається за цим районом Харкова.