Хоча тюлені, можливо, і не володіють такими ж когнітивними здібностями, як домашні собаки, їхня поведінка може бути такою ж тонкою і глибокою.
Тюлені мають цікаву звичку перевертатися на спину і плескати себе по животу, немов п'яний дядько після святкової вечері в День подяки. Про це пише IFLScience.
Зазначається, що хоча це може виглядати нерозумно, така поведінка насправді є тонкою і складною формою спілкування.
Тюлені "спілкуються" за допомогою системи рохкання, гарчання, пирхання, шипіння, свисту та інших звуків, які використовуються для координації полювання, встановлення зв'язків і просто спілкування з родичами. Вони також вміють "спілкуватися", б'ючи ластами одна об одну.
Під водою ця, здавалося б, грайлива поведінка може мати серйозний сенс. Дослідження 2020 року вперше зняло, як самець тюленя плескає передніми ластами під водою, і виявило, що це виробляє гучний високочастотний звук, здатний заглушити фонові звуки.
У поєднанні з десятиліттями інших досліджень на цю тему вчені дійшли висновку, що плескання в "долоні" є "демонстрацією сили" самців, яку вони використовують у період конкуренції на нерестових позиціях для попередження суперників і приваблення потенційних партнерок. Доктор Девід Хокінг, провідний автор дослідження зі Школи біологічних наук Університету Монаша в Австралії, заявив:
"Залежно від контексту, плескання в долоні можуть допомагати відлякувати конкурентів і/або залучати потенційних партнерок. Уявіть, наприклад, самця горили, який б'є себе в груди. Як і плескання в долоні тюленів, ці удари в долоні несуть два повідомлення: я сильний, тримайся подалі; і я сильний, мої гени хороші".
Зазначається, що незрозуміло, чому тюлені можуть плескати себе по животу на суші або в неволі, особливо якщо це відбувається за вказівкою доглядача зоопарку, оскільки досліджень на цю тему дуже мало. Однак можливо, що це може використовуватися в аналогічних конфронтаційних цілях.
Важливо, що це не обов'язково означає, що тюлень наляканий або заляканий. Як зауважив один користувач на Reddit, собаки гавкають, коли їм погрожують або хочуть "пограти м'язами", але їх також можна навчити гавкати в невинних ситуаціях, особливо якщо на кону частування.
"Дійсно, тюлені та собаки відносно близькі, і цей зв'язок часто можна помітити в їхній поведінці та зовнішньому вигляді. Вони обидва належать до таксономічного підряду Caniformia, поряд із вовками, лисицями, єнотами, куницями, моржами тощо", - йдеться у статті.
Хоча тюлені, можливо, і не володіють такими ж когнітивними здібностями, як домашні собаки, їхня поведінка може бути такою ж тонкою і глибокою.
Багато тварин впадають у сплячку: їжаки "залягають на дно" у своїх норах, лісові соні згортаються клубком, а кажани ховаються у своїх притулках.
Цікаво, що деякі з них виходять зі сплячки, щоб швидко перекусити і сходити в туалет, перш ніж "повернутися в ліжко". Але не всі.