Мовознавиця пояснила відмінності між назвами свята.
Великдень 2026 для православних християн настане завтра, 12 квітня. Господині вже щосили печуть паски та фарбують яйця, а потім усією родиною підуть до храмів, щоб освятити продукти та вдома відсвяткувати свято. Однак мало хто розуміє, що означає слово "Великдень" і чому російською мовою свято називається інакше. Наукова співробітниця Інституту енциклопедичних досліджень НАН України, кандидатка філологічних наук Олеся Сулима відповіла на всі питання.
Фахівчиня пояснила, звідки взялася назва Великдень і Пасха. За її словами, у російській мові просто закріпилася церковна назва свята – "Пасха", а власної народної назви в них немає. В українській мові, згідно з Етимологійним словником, Великдень – це дослівний переклад грецького словосполучення, яке означає "великий день". Шляхом зрощення це словосполучення перетворилося на іменник "Великдень".
Назва "Великдень" в українській мові сприймається, як народна, тому що обидва слова – і "великий", і "день" – звичні для нас, та й слово утворене продуктивним способом творення – зрощенням. Слово "Пасха" в нашій мові теж є, але воно має акцент саме на релігійному контексті, можливо, на проповіді, богослужіння, пов’язані з цим святом, традиції тощо.
Слово "Пасха" походить від грецького слова, яке, своєю чергою, походить від давньоєврейського слова "песах", що означає "перехід", "вихід". Якщо говорити про первинне значення слова "песах" – то це "проходити повз щось", "минати". Це слово потрапило спершу в грецьку мову, а потім через старослов’янську – у слов’янські мови.
Юдейський Песах – це свято на честь виходу євреїв з єгипетського рабства. Згідно зі Старим Завітом, тоді євреї мазали одвірки кров’ю ягняти для того, щоб їхні оселі оминув Янгол Смерті та вражав лише єгипетські родини:
"Тут є акцент як на жертовності, так і на тому, щоб щось лихе пройшло повз. Відповідно вже християнська Пасха частково взяла момент жертовності крові, тому що ягня – це була жертва, і кров є ознакою цієї жертви".
Уже в Новому Завіті, каже Сулима, свято набуло нового змісту, і Ісус Христос ніби і є ось тим ягням, Агнцем Божим, що приносить себе в жертву заради спасіння всього людства. Тобто й християнська церковна традиція пов’язана передусім з жертовністю, з жертвою. Є такі слова апостола Павло сказав: "Наша Пасха – Христос, принесений у жертву за нас". Відповідно значення жертви збереглося в грецькій назві свята та згодом – у російській мові.
"Якщо говорити про українську традицію та мову, то в слові Великдень основне не жертовність, а результат – те, що Ісус Христос воскрес. І Воскресіння є основою всього свята. Слово "Великдень" підкреслює, що це свято має перевагу перед іншими святами, велич події, перемогу життя над смертю. Ще є відцерковна назва цього свята – "праздників праздник", - додала експертка.
Сулима нагадала, що у польській та чеській мові Великдень називають "Вєльканоц" – це велика ніч. І справді вважають, що Ісус Христос воскресає о 12 годині ночі, і саме в цей час у церквах починають співати "Христос Воскрес".
Отже, зрозуміло, чому Великдень називається Великдень - в українській мові Великдень – це основна й загальнонародна назва свята, але іноді вживають і слово Пасха. Але Пасха – це слово, пов’язане безпосередньо з церковною традицією. Наприклад, кажуть пасхальний канон, а не великодній.
Цікавий факт, що слово Пасха є в різних варіаціях, наприклад, у французькій, італійській, іспанській, німецькій. В англійській мові це свято називається "Easter" на честь давньогерманської богині весни.