У крихітному мозку птахів зосереджена величезна кількість дуже дрібних нейронів.
Вчені провели експеримент, запропонувавши двом чорним воронам виконати те саме завдання, що й мавпам, одночасно реєструючи активність їхнього мозку. Виявилося, що ворони справляються із завданням так само, як і примати, використовуючи ту саму математичну логіку – незважаючи на зовсім іншу будову мозку. При цьому вони робили це удвічі швидше, пише arstechnica.com.
Нейробіолог Андреас Нідер із Тюбінгенського університету та його колега Філіп Шмідбауер розмістили двох вирощених у неволі ворон перед сенсорним екраном, на якому відображалася хмара білих крапок на чорному тлі. Частина цих крапок рухалася узгоджено – вліво, вправо, вгору або вниз. Птахам потрібно було вказати загальний напрямок руху, дзьобнувши одну з мішеней, розташованих з боків екрана. За правильну відповідь вони отримували ласощі – борошняного черв’яка.
Час від моменту появи крапок до початку повороту голови птаха, щоб дзьобнути кнопку, у середньому становив 235 мілісекунд. У аналогічних експериментах мавпам для прийняття рішення було потрібно близько 410, 490 і 600 мілісекунд.
"Можна було б припустити, що вони діють швидко на шкоду точності, але це не так", – каже Нідер. У виконанні цього завдання ворони виявилися настільки ж ефективними, як мавпи чи люди.
При цьому у приматів складність завдання істотно впливала на час, необхідний для прийняття рішення. У ворон же час реакції варіювався від 220 мілісекунд у найпростіших завданнях до 254 мілісекунд у найскладніших – різниця становила всього 34 мілісекунди.
Наразі дослідники не можуть пояснити швидкість реакції ворон якимось одним конкретним процесом. На думку Нідера, справа, найімовірніше, у тому, що у птахів практично всі біологічні процеси відбуваються швидше, ніж у ссавців.
Цей каскад починається зі зору – зорова система птахів має виняткову чутливість до руху, – потім охоплює процес прийняття рішення і завершується руховою реакцією. Нідер вважає, що за цим стоять два фізіологічні фактори.
Перший – це розмір. Політ накладає суворі обмеження на масу тіла, тому в крихітному мозку птахів зосереджена величезна кількість дуже дрібних нейронів. Їхні аксони – довгі волокна, по яких передаються електричні та хімічні сигнали між клітинами, – у птахів коротші.
Другий фактор – температура. Якщо у людини температура тіла становить близько 36,6 °C, то у птахів вона досягає 41 або навіть 42 °C. Вища температура прискорює всі хімічні процеси в організмі птахів.
Водночас, зазначають дослідники, поки що не можна з упевненістю стверджувати, чи пояснюється виняткова швидкість прийняття рішень у ворон у його лабораторії загальною швидкістю роботи їхнього мозку, чи тим, що ворони просто розумніші за інших пернатих.
Раніше УНІАН повідомляв, що вчені зі США створили мікроорганізм, який може виживати в середовищі, що імітує хімічний склад ґрунту, води та повітря Марса.