За різні кольори листя відповідають різні процеси.
З настанням осені парки та ліси перетворюються: дерева змінюють свій зелений колір на неймовірні відтінки червоного, помаранчевого та жовтого. Однак за цим щорічним видовищем ховається дивовижний процес, який набагато складніший, ніж багато хто може собі уявити.
Як пише futura-sciences.com, щоб зрозуміти це явище, потрібно розібратися у двох окремих, але взаємопов’язаних процесах: зникненні одного пігменту та появі іншого.
Більшу частину року листя залишається зеленим завдяки хлорофілу – пігменту, що відповідає за поглинання сонячного світла в процесі фотосинтезу. Поглинена деревом енергія перетворюється на цукри, які слугують йому поживою. З наближенням осені та скороченням світлового дня вироблення хлорофілу сповільнюється, і цей пігмент поступово зникає. Але при цьому жовті відтінки з’явилися не спеціально до цього моменту – насправді вони були присутні в листі весь цей час. А ось червоний колір утворюється саме в цей період.
Зникнення хлорофілу відкриває золотисті та помаранчеві пігменти (каротиноїди), які завжди були присутні в листі, але були непомітні в світліші місяці, а потім просто "оголилися" у міру зникнення зеленого пігменту.
З червоним кольором справа йде інакше. Цей відтінок виникає в результаті хімічної трансформації: коли лист готується до свого "фінального виходу", цукри опиняються замкненими всередині й перетворюються на нові пігменти – антоціани, яких не було в листі в період активного росту.
Інтенсивність і швидкість цих барвистих змін залежать від того, в якій частині світу знаходиться дерево. Найбільш вражаючі картини спостерігаються в суху, сонячну та прохолодну погоду.
Кульмінацією цього процесу, звісно, є листопад. Однак це зовсім не ознака слабкості, а продуманий стратегічний хід. З наближенням холодів дерево формує своєрідний розділовий бар’єр між листком і гілкою і, перш ніж скинути листок, забирає з нього всі до єдиного корисні речовини. Насправді це розумний спосіб самозбереження. Листя не витримало б суворих зимових умов, і спроба їх утримати лише наразила б дерево на небезпеку. Як тільки припиняється рух соків, вони відокремлюються й опадають на землю – своєрідне "генеральне прибирання", влаштоване самою природою.
Раніше УНІАН розповідав, чому дерева не можуть рости нескінченно і що обмежує їхню висоту.