Наукові дані про напади та спроби нападу на індіанських грифів зустрічаються рідко, хоча деякі з них все ж є.
Дистанційна камера, встановлена на приватному ранчо в окрузі Армстронг, штат Техас, зафіксувала, на думку вчених, перший в історії візуальний доказ полювання койота на індіанських грифів. Про це пише discoverwildlife.
На знімках, зроблених камерою, видно, як койот перебрався через крутий обрив і зайшов у ущелину - місце розташування гнізда грифів. Через кілька миттєвостей видно, як він виходить із ущелини з пташеням у роті, після чого тікає вгору по схилу й зникає з поля зору.
Через шість хвилин койот знову зайшов у ущелину, а потім вибрався звідти іншим шляхом із чимось у роті. Хоча предмет, який він ніс, не було видно чітко, тінь койота дозволяє припустити, що він, ймовірно, тримав іншого пташеня.
"Припущення про те, що псові можуть бути хижаками, які полюють на пташенят індіанських грифів, ґрунтуються на непрямих доказах, зокрема на слідах або екскрементах у місцях гніздування чи поблизу нір. Однак, наскільки нам відомо, жодне опубліковане повідомлення не містить прямих візуальних доказів нападу койотів на індіанських грифів", - написали дослідники Джеймс Д. Рей та Сьюзан К. Рей, які опублікували свої результати в журналі Journal of Raptor Research.
Автори вважають, що розташування гнізда на дні виїмки, ймовірно, зробило пташенят, а також яйця і, можливо, дорослих особин, які сидять на яйцях або висиджують їх, вразливими для нападу койотів та інших наземних хижаків.
Наукові дані про напади та спроби нападу на індіанських грифів зустрічаються рідко, хоча деякі з них все ж є, зазначають автори. У статті 1991 року (Northwestern Naturalist) описувався випадок, коли золотий орел збиває дорослого індіанського грифа з неба і притискає його до землі, після чого відпускає. Тим часом у статті 2021 року (Journal of Raptor Research) описується випадок, коли центральноамериканський удав вбиває та пожирає дорослого індіанського грифа в Белізі.
Цікаво, що також висловлювалися припущення щодо випадків хижацтва з боку американських алігаторів, яванських мангустів, вірджинських опосумів та єнотів, але ці повідомлення залишаються спекулятивними. Автори пишуть:
"Серед псових як хижаків пташенят індикових грифів розглядалися домашні собаки та лисиці, ґрунтуючись на непрямих доказах, таких як сліди, екскременти або близькість лігва. Наші спостереження надають перше пряме візуальне підтвердження хижацтва койотів щодо пташенят індикових грифів, розширюючи список підтверджених хижаків для цього виду та вносячи нові дані про вразливість гнізд індикових грифів".
Популяцію гігантських черепах з острова Еспаньола на Галапагоських островах вдалося відновити після того, як чисельність виду скоротилася всього до 14 відомих особин.
Історія почалася в середині 1930-х років, коли дослідницька експедиція вивезла гігантську черепаху з Еспаньоли. Тварина опинилася в зоопарку Сан-Дієго. На той час ніхто не знав, що вона належить до одного з останніх представників свого виду.