Попит на ладан підживили поціновувачі здорового способу життя.
Природне джерело ладану, дорогоцінної, ароматної смоли дерев, поступово скорочується. Як пише ВВС, на це є економічні, гуманітарні та кліматичні причини.
Ладан потрібен не тільки релігійним служителям, які використовують його з біблійних часів. Він також тисячоліттями використовувався в індійській та китайській медицині. Та й загалом є одним із найдавніших товарів, що продаються у світі. До того ж сьогодні ладан став популярним продуктом в індустрії здорового способу життя. У цих галузях ладан використовується для створення ароматної хмари диму для молитов, медитації та лікувальних цілющих засобів.
Ладан отримують лише з дерев босвеллія, які ростуть у так званому Африканському розі – таких країнах, як Судан, Ефіопія, Сомалі та Сомаліленд. Це витривале пустельне дерева з папероподібною корою та рідким листям. По суті ладан – це смола цього дерева. Причому особливо цінується ладан з підвиду Boswellia frereana, що походить з північного Сомалі та Сомаліленду. Попит на смолу цього дерева, настільки високий, що міжнародні покупці прозвали його "королем ладану". Це зробило торгівлю ладаном у Сомаліленді однією з найбільших у світі, з оцінками експорту щонайменше 1000 тонн щороку.
Збирачі в Сомаліленді зішкрібають смолу з кори диких дерев босвеллія, часто працюючи довгі години за оплату, яка залежить від обсягів. Як березовий сік та кленовий сироп, ладан збирають за допомогою надрізів на корі дерева, що дозволяють смолі просочуватися. Сік твердне, перетворюючись на "сльози", які потім збирачі зішкрібають з дерева.
Традиційне збирання смоли здійснюється економно, з ретельними надрізами. Але сьогодні дерева босвеллії часто обробляють безжально, що завдає їм довгострокової шкоди. Дереву може знадобитися 10 років або більше, щоб відновитися після пошкоджень, завданих надмірним збиранням ладану.
Тому доля гаїв цих дерев, як і доля збирачів ладану, "висить на волосині". "Гаї занепадають, а місцеві та світові галузі промисловості, що розвиваються навколо ладану, змушені переглянути, як ця цінна речовина виробляється, відстежується та продається по всьому світу", - зазначили автори.
Багато інших факторів також впливають на дерева. Зміна клімату вже впливає на деякі райони. Були руйнівні спалахи жука-дереворіза. Популяції B. papyrifera, основного джерела ладану, зараз скорочуються по всьому географічному ареалу, згідно з дослідженням журналу Nature 2019 року. У дослідженні було виявлено, що понад 75 відсотків лісів не мають молодих дерев, а природне відновлення "відсутнє десятиліттями" через поєднання "випасу худоби, частих випалювань та безрозсудного підрізання".
У дослідженні зазначається, що інші види босвеллії стикаються з подібними загрозами (торгівля ладаном залишається переважно залежною від дикорослих дерев, а не від вирощування). Протягом 20 років, за прогнозами дослідження, виробництво ладану скоротиться вдвічі.
Висаджування у більших масштабах дерев, які є джерелом ладану, від Західної Африки до Ефіопії, могло б допомогти ситуації, вважають дослідники.
Через політичні потрясіння в Сомалі та Сомаліленді збирачі ладану будуть змушені перейти на торгівлю за принципом "купи зараз – плати потім". Це включає кілька етапів посередників. Енді Торнтон, експерт з ринку ладану розповів, що до того часу, як смола потрапляє до західних постачальників ладану, її можна продавати за ціною до 60-100 доларів за кг. А збирачі в Сомаліленді зазвичай отримують лише 2-5 доларів за кг, що становить лише 3% від кінцевої вартості.
У 2023 році світовий ринок ладану оцінювався в 363 млн доларів. Обсяг торгівлі становив близько 6000-7000 тонн щороку , і, за прогнозами, до 2032 року його вартість майже подвоїться до понад 700 млн доларів США.
Нагадаємо, що на єменському острові Сокотра під загрозою зникнення перебувають драконові дерева. Через постійні циклони та надмірний випас дерева стикаються із серйозними загрозами. Науковці попереджають, що без втручання їх можна втратити вже невдовзі, і зникнення величезних драконових дерев негативно вплина на всю екосистему острова.