Молюски є дешевим джерелом білку для бідних верств населення Індонезії.
У затоці Джакарти, найбільшого міста Індонезії, вже десятиліттями видобувають азійських зелених мідій (Perna viridis), які користуються значним попитом завдяки низькій ціні. Однак популярний морепродукт може становити серйозну загрозу для здоров’я споживачів через сильне забруднення місцевих вод. Про це пише видання Hamu es Gyemant.
Мідії вирощують на мотузках, закріплених на морському дні. Щоб зібрати врожай, місцевим рибалкам доводиться занурюватися на глибину чотирьох-п’яти метрів. Одне занурення може тривати до 45 хвилин, а повітря водолази нерідко отримують через застарілі компресори. Їхня несправність може коштувати пірнальникам життя, розповідає видання.
Водночас умови, у яких ростуть молюски, викликають особливе занепокоєння. До Джакартської затоки протягом десятиліть потрапляють побутові стоки, пластикові відходи та промислові забруднювачі. Оскільки зелені мідії живляться, фільтруючи воду, у їхніх тканинах можуть накопичуватися свинець, ртуть і мікропластик.
Наслідки забруднення підтверджують наукові дослідження. Зокрема, у роботі 2018 року приблизно у 60% досліджених мідій виявили деформації мушель. Науковці пов’язали це з комплексним впливом важких металів та інших чинників навколишнього середовища.
Ще одне дослідження, опубліковане у 2025 році, проаналізувало зразки молюсків із п’яти ринків Джакарти. У них також виявили частинки мікропластику та потенційно шкідливі сполуки. Це викликає питання щодо безпечності продукту, хоча рівень ризику залежить від кількості спожитих мідій та ступеня їхнього забруднення.
Попри небезпеку, попит на цей морепродукт залишається високим. Мідії зазвичай дешевші за м’ясо і є доступним джерелом білка для місцевого населення. Для багатьох рибальських родин їхній вилов залишається чи не єдиним способом заробітку.
Як писав УНІАН, повномасштабна війна завдала серйозної шкоди екосистемі Чорного моря. Найбільше постраждали дельфіни: за оцінками еколога Івана Русєва, з 2022 року загинуло понад 120 тисяч китоподібних, що становить близько чверті їхньої популяції.
Також ми розповідали, що Еверест і Тибетське нагір’я постійно забруднюються мікро- та нанопластиком, який переноситься вітром й випадає разом із дощем, снігом і туманом. Навіть найвіддаленіші куточки планети вже зазнали пластикового забруднення, яке потенційно становить ризик для екосистем і здоров’я живих організмів.