Китайський підхід до містобудування кардинально відрізняється від європейського.
У 2015 році світ сколихнули вірусні фото і відео з Китаю, які зображували новозбудовані, але геть порожні "міста-привиди". Найбільш яскравим прикладом стала станція метро "Цаоцзявань" у китайському мегаполісі Чунцін, розташована посеред нічого за межами міста. І лише тепер стало зрозуміло, у чому полягав задум будівельників, пише видання Daily Galaxy.
Як йдеться у публікації, після відкриття станції навколо неї не було житлових будинків, магазинів чи навіть облаштованих доріг. Працівники метро повідомляли, що іноді протягом кількох днів жоден пасажир не користувався станцією. Через це західні оглядачі називали подібні об'єкти доказом неефективного державного планування та надмірних витрат.
Втім, автор матеріалу зазначає, що така ситуація була наслідком свідомої стратегії китайської влади. Якщо у більшості країн транспортну інфраструктуру будують після зростання населення та появи попиту, то Китай часто діяв навпаки. Замість того, щоб будувати транспортну інфраструктуру там, де в ній є потреба, Китай створював таку інфраструктуру, щоб стимулювати розбудову міст і районів там, де це потрібно китайській владі.
Саме за таким сценарієм розвивалися події навколо станції "Цаоцзявань". Наприкінці 2019 року до станції проклали дороги, а в наступні роки поряд з'явилися житлові комплекси, школи, магазини та інша міська інфраструктура. Сьогодні вона працює як звичайна станція у густонаселеному районі. Подібний розвиток, зазначає автор, спостерігався також у Сюн'ані та Новому районі Ланьчжоу, які раніше також називали "містами-привидами".
Водночас журналіст наголошує, що успішні приклади не скасовують фінансових ризиків такої політики. Станом на 2025 рік загальна заборгованість 28 китайських операторів метро досягла 4,3 трлн юанів (близько 640 мільярдів доларів), а деякі системи щодня працюють зі значними збитками. Крім того, частина станцій має інженерні недоліки, а масштабна повінь у метро Чженчжоу у 2021 році привернула увагу до проблем, пов'язаних із надто швидким будівництвом.
У відповідь на ці виклики китайська влада ще у 2018 році обмежила запуск нових проєктів метро у містах із населенням менше трьох мільйонів осіб, а згодом посилила вимоги до погодження нових ліній.
"Станції не просто чекали на появу міст; у багатьох випадках вони допомогли створити умови, необхідні для їхнього формування", - пише видання, водночас наголошуючи на величезних боргах та нераціональних експлуатаційних витратах за такого підходу.
Як писав УНІАН, Китай у 2018 році запустив програму Tianhe для штучного збільшення опадів над Тибетським плато, сподіваючись забезпечити додаткові водні ресурси для посушливих регіонів. Попри початкові амбітні заяви про можливість отримати до 7% річного споживання води країни, відсутність згадок про нього у нових планах КНР свідчить, що від програми могли тихо відмовитися.
Також ми розповідали, що у Китаї з 1978 року висадили 66 мільярдів дерев у рамках проєкту "Велика зелена стіна", щоб стримати поширення пустель. Нове дослідження показало, що штучно створені ліси ростуть значно швидше за природні, зокрема завдяки молодому віку дерев, швидкорослим видам і активному управлінню.