Льоду немає навіть на дні найглибшої Маріанської западини.
Глибоко під поверхнею океану, де немає сонячного світла, а температура води наближається до нуля, можна було б очікувати побачити величезний крижаний ландшафт. Але глибоко на дні океан залишається рідким, пояснив сайт Futura Sciences.
На поверхні океану температура води тримається в районі 21 °C. Але нагрітий сонцем верхній шар швидко охолоджується. На перших 200 метрах температура може впасти більш ніж на 10 °C. Це називають зоною швидкого переходу, де нагріта сонцем поверхнева вода стикається з набагато холоднішою водою знизу. Також вона відома під терміном "термоклін".
Чим глибше, тим сильнішим стає холод. На глибині понад 1000 метрів температура води зазвичай коливається від 0 до 4 градусів Цельсія. У найглибших западинах планети, таких як Маріанська западина в західній частині Тихого океану (глибина якої становить майже 11 000 метрів), вода незмінно залишається неймовірно холодною, але остаточно ніколи не замерзає.
Перша причина криється в хімії. Прісна вода замерзає при 0 °C за атмосферного тиску, але морська вода підпорядковується іншим правилам. Завдяки суміші розчинених солей – приблизно 35 грамів на кожен кілограм води – точка замерзання нижча. У типових умовах на поверхні морська вода починає замерзати лише при -1,9 °C.
Тому, хоча вода в глибинах при температурі 1 °C або 2 °C може здаватися абсолютно крижаною, вона залишається майже на два градуси вище точки замерзання. Навіть коли температура опускається близько до цього порогу, процес замерзання відбувається складніше, ніж у прісної води. Коли утворюється морський лід, більша частина солей видавлюється з кристалів льоду, залишаючи решту води ще більш солоною – і, отже, ще більше знижуючи її точку замерзання.
Однак температура – не єдина особливість океану. Тиск різко зростає з глибиною. У найглибших океанічних жолобах воно перевищує 1000 бар – що більш ніж у тисячу разів перевищує атмосферний тиск. Цей величезний тиск впливає на фізичні властивості води та льоду, також дещо змінюючи точки їхнього плавлення та замерзання.
Але й сама Земля на дні океану підігріває воду. Дно океану повне тріщин і каналів, по яких морська вода просочується вниз, стикаючись із теплими породами, а потім піднімається назад. У вулканічно активних регіонах, особливо вздовж серединно-океанічних хребтів, ця циркуляція може породжувати гідротермальні джерела, де температура рідини сягає кількох сотень градусів.
Однак, хоча це геотермальне тепло може локально нагрівати воду, воно не є головною причиною підтримання рідкого стану глибоководних шарів. Справжній секрет простий: глибинна вода досить тепла порівняно з її власною низькою точкою замерзання, яка підтримується на низькому рівні завдяки високому вмісту солі.
Нагадаємо, що посеред Гренландії нещодавно виявили унікальне озеро, яке розташоване всередині льодового шельфу. Вода в цьому озері змішана – частина прісної води з льодовиків змішалася з морською. Але такі утворення, на думку вчених, можуть прискорювати танення льодовиків і тому викликають занепокоєння.