Лінгвіст пояснила відмінності між словами, які часто помилково вважають синонімами.
В українській мові існує одразу кілька слів, пов’язаних з великодньою випічкою, і вони нерідко викликають плутанину. Наукова співробітниця Інституту енциклопедичних досліджень НАН України, кандидатка філологічних наук Олеся Сулима пояснила у коментарі УНІАН, як правильно: паска чи пасха, чим відрізняються ці терміни та які інші назви поширені в різних регіонах.
Як пояснила мовознавиця, в українській мові є обидва слова, однак вони позначають різні поняття. "Пасха" – це назва самого свята Великодня, тоді як "паска" – це великодній хліб, святкова випічка.
Водночас на думку дослідниці, слово "паска", ймовірно, утворилося як трансформована форма від "Пасха", через фонетичні особливості:
"Літери "с" та "х" позначають два щілинні звуки – їх важко вимовляти, і, очевидно, один з них перейшов у проривний "к" для полегшення вимови."
Вона також додала, що слово "паска" має давніше коріння і походить від єврейського "песах", яке означає "оминання" або "перескакування". Ця назва відсилає до історії з книги "Вихід", коли Бог оминув оселі євреїв, караючи первістків Єгипту.
Як правильно: кулічі чи паски
Фахівчиня зауважила, що слово "куліч" не належить до української мови й є запозиченням з російської. При цьому вона підкреслила, що "куліч" і "Пасха" – це взагалі різні поняття, адже "Пасха" – це не випічка, а церковна назва свята.
Термін "куліч", з її слів, іноді можна почути в прикордонних регіонах України – зокрема на Чернігівщині, Сумщині та Харківщині, через близькість до російськомовного середовища.
Більш того, у згаданих регіонах під словом "куліч" може матися на увазі зовсім інший вид випічки: різновид пирога, іноді видовженої форми. Тож різниця між кулічем та паскою не настільки значна, як між паскою та пасхою, але все ж існує.
Тепер, коли ми з’ясували, як називається випічка на Великдень, паска чи пасха, можна виділити й інші назви святого хліба.
За словами мовознавиці, якщо говорити про загальноукраїнську норму, то універсальною і правильною назвою є саме "паска", хоча у різних регіонах існували, а може й досі існують, інші варіанти.
Зокрема, іноді паску називали "баба" (або "бабка"), а також "папушник", що походить від давнього слова "папа", яке в праслов’янській мові означало хліб.
Втім, дослідниця звернула увагу, що раніше ці назви не були повністю тотожними. У давнину "паскою" називали пшеничний білий хліб без солодкої глазурі. Його могли прикрашати орнаментами, зокрема хрестами та косицями з тіста.
Натомість "бабка" була більш схожою на сучасну паску – це була здобна випічка, часто з родзинками та глазур’ю.
А от "папушник" випікали не лише на Великдень, а й на інші великі релігійні свята. Тому, як підкреслила науковиця, ці слова не можна вважати повними синонімами.
Вона також додала, що вживання слів пасха та паска, різниця між якими досить значна, може бути пов’язане з національним самоусвідомленням:
"Уживання "паски" й "куліча" – це приклад самоідентифікації. Якщо людина вважає себе українцем чи українкою, вживатиме "паска"".
Наявність інших термінів в українському суспільстві, як зазначила експертка, часто може бути пов’язане зі спадщиною радянського періоду, коли через антирелігійну політику традиційну великодню випічку намагалися "замаскувати", називаючи її нейтральним словом.
Тому важливо не тільки розуміти, у чому різниця між пасхою та паскою, а й вживати правильний варіант у мовленні, щоб не "розбавляти" мову запозиченнями та помилковими термінами.
Вас також може зацікавити наш матеріал про те, як правильно казати українською – пасок чи ремінь.