Обертання планети справді сповільнюється, але людство цього не застане.
Обертання Землі поступово сповільнюється, а тривалість доби з часом збільшується. У теорії це означає, що колись день на планеті триватиме 25 годин. Однак ці зміни настільки повільні, що до них не доживе ані сучасне людство, ані найближчі цивілізації, йдеться у дослідженні, опублікованому Science Advances.
Причина – гравітаційна взаємодія Землі та Місяця. Ті самі сили, які спричиняють океанські припливи, діють як своєрідне "гальмо" для планети, поступово забираючи частину енергії її обертання.
Хоча ми звикли до 24-годинної доби, вона не є абсолютно сталою. Якщо вимірювати обертання Землі відносно далеких зірок, а не Сонця, отримаємо так звану зоряну добу – вона трохи коротша. Крім того, навіть "сонячний день" постійно коливається на частки секунди.
За дуже тривалих періодів часу ці коливання мають одну тенденцію – доба повільно подовжується.
Гравітація Місяця створює припливні випуклості в океанах. Через тертя між водою, дном океану та планетою частина енергії обертання Землі втрачається. У результаті Земля сповільнюється, а Місяць щороку віддаляється від неї на кілька сантиметрів.
Цей процес добре задокументований NASA та підтверджений астрономічними спостереженнями і давніми історичними записами, зокрема даними про стародавні сонячні затемнення.
Популярні заголовки часто вводять в оману. Насправді не існує конкретної дати, яку можна зазначити в календарі. За оцінками науковців, зокрема дослідників Торонтського університету, перехід до 25-годинної доби можливий приблизно через 200 мільйонів років, якщо система Земля–Місяць і надалі еволюціонуватиме так само.
Це означає, що зміни не матимуть жодного практичного впливу на сучасне життя, календарі чи глобальний час.
На обертання Землі також впливають перерозподіл маси на планеті – танення льодовиків, переміщення великих обсягів води та навіть масштабні геофізичні процеси. Усі ці фактори змінюють тривалість доби, але в мікроскопічних масштабах.
Для компенсації таких змін у минулому навіть вводили так звані високосні секунди, щоб узгодити атомний час із реальним обертанням планети.