Довгоочікуваний для Росії вступ у еру підводних човнів четвертого покоління обернувся для Москви повним провалом.
Російські підводні човни проєкту 677 "Лада" входять до числа найбільш провальних проєктів у сфері оборонних закупівель країни. Ця програма протягом багатьох років стикається з проблемами, і російський флот відчуває розчарування через ці субмарини.
Експерт з питань оборони Брент М. Іствуд у своїй статті для 19FortyFive розповів, чому підводні човни "Лада" стали повним провалом. За його словами, цей проєкт слід розглядати як тривожний приклад невдалих спроб зміцнити потенціал російського флоту ударних підводних човнів.
Іствуд нагадав, що підводні човни "Лада" – це дизель-електричні апарати, призначені для заміни підводних човнів класу "Кіло", побудованих у часи Холодної війни. Він зазначив, що Росія покладала великі надії на ці підводні човни.
Згідно з початковою концепцією, підводні човни класу "Лада" мали супроводжувати підводні човни з балістичними ракетами у складі так званої "вовчої зграї", тим самим посилюючи стратегічний потенціал російського підводного флоту. Також вони могли б виконувати патрульні завдання як засіб забезпечення національної безпеки для захисту російських берегів.
Пізніше підводні човни класу "Лада" стали розглядатися більшою мірою як засіб протичовнової оборони через відсутність у них атомної силової установки, додав експерт.
Іствуд розповів, що підводні човни класу "Лада" оснащені великою конформною антенною решіткою, яка може збирати значні обсяги даних для комп’ютерних систем підводних човнів і допомагати їхнім торпедам точніше вражати ворожі кораблі.
Експерт нагадав, що перший підводний човен класу "Лада" отримав назву "Санкт-Петербург". Це стало довгоочікуваним для Росії вступом в епоху підводних човнів четвертого покоління. Підводний човен був введений в експлуатацію у 2010 році після складного періоду будівництва, що розпочався у 1997 році.
Однак підводний човен "Санкт-Петербург" виявився повним провалом. Моряки швидко помітили, що гідролокаційні та силові установки підводного човна були ненадійними.
ВМФ РФ та його оборонні підрядники були змушені переробити проєкт і приступити до випробувань та оцінки різних систем після відновлення виробництва. Підводні човни класу "Лада" потребували капітального ремонту.
Іствуд підкреслив, що зусилля росіян не окупилися. У Росії не змогли оперативно замінити двигун і гідроакустичну систему підводного човна, а пізніше ВМФ РФ ухвалив рішення вивести "Санкт-Петербург" з експлуатації у 2023 році.
Одна з головних проблем полягала в тому, що суднобудівники витрачали на підводний човен занадто багато коштів. У той же час Росія розв’язала повномасштабну війну проти України, через що Москва не могла дозволити собі зайві витрати. Експерт підкреслив, що також затягувався процес перепроєктування, а різні вдосконалення не давали очікуваного результату.
Іствуд зазначив, що Росія, незважаючи на всі недоліки підводних човнів класу "Лада", не відмовилася від них повністю. Військово-морський флот РФ зробив нову спробу з підводним човном "Кронштадт", розпочавши роботу над ним у 2005 році.
У 2009 році Росія призупинила суднобудування через наслідки світової фінансової кризи, яка паралізувала всю військово-морську промислову базу. У 2013 році РФ відновила роботи над "Кронштадтом", і в 2018 році відбувся перший спуск на воду.
Експерт підкреслив, що затримки та витрати були значними, і, незважаючи на те, що у 2021 році нарешті розпочалися морські випробування, "Кронштадт" вважався проблемним підводним човном.
Крім того, Іствуд нагадав, що Військово-морський флот РФ планував експортувати підводні човни "Лада", щоб частково компенсувати попередні перевитрати та зриви графіка.
Цей проєкт отримав назву "Амур-1650". Ще однією спробою експорту став підводний човен "Амур-950", призначений для патрулювання на великих відстанях у гарячих точках, де було потрібно застосування невеликої кількості крилатих ракет.
Експерт розповів, що підводний човен "Амур-950" був оснащений системою вертикального запуску, яка дозволяла йому завдавати ударів по наземних цілях.
Росія запропонувала Індії придбати цей підводний човен і налагодити його спільне виробництво. Однак Індія віддала перевагу французькій конструкції, і експортна програма "Амура" провалилася. Жодна інша країна не виявила інтересу до будівництва або купівлі підводних човнів типу "Амур".
Експерт додав, що Росія все ще сподівається, що підводні човни класу "Лада" зможуть домінувати під водою та зміцнити її ударний флот. Ці підводні човни все ще перебувають на стадії розробки.
Іствуд вважає, що це свідчить про проблеми в російському підводному суднобудуванні. Він підкреслив, що клас підводних човнів "Лада" слід вважати провалом.
Раніше російський військово-морський флот поповнився новим атомним ударним підводним човном "Мурманськ", який став дев’ятим представником проєкту "Ясень" і п’ятим човном модернізованої серії "Ясень-М".
Новий підводний човен вважається одним із найсучасніших у складі російського флоту. Його основним призначенням називають боротьбу з американськими ударними підводними човнами класу "Вірджинія" та виконання далекобійних ударних місій.