Дослідження підтверджують, що самотність допомагає формувати й розвивати характер, підвищує стійкість та незалежність.
Психологи стверджують, що люди у віці 40-50 років, які живуть на самоті, без емоційної опори на партнера, не стають жорсткішими чи замкнутішими. Вони розвивають особливу здатність, яка більшості людей, що перебувають у стосунках, ніколи не потрібна.
Як пише портал experteditor.com.au, час, проведений на самоті, може допомогти розвинути емоційну стійкість – здатність адаптуватися до стресу, труднощів і негараздів. У таких людей з'являється здатність стримувати образу, не перекладаючи її одразу на когось іншого.
Коли у вас є партнер, виникає природна тенденція звалювати тягар на інших. Важкий день на роботі, неприємне відчуття в грудях, ви приходите додому і перекладаєте його на партнера. Частину тягаря бере на себе ваш партнер. Можливо, він скаже щось правильне, можливо, ні, але в будь-якому разі ви не несете цей тягар самотужки.
Однак коли ви живете самі, ви змушені покладатися на себе в пошуках комфорту, підтвердження та мотивації, а не шукати їх у зовнішніх джерелах, і вміння самостійно справлятися зі своїми емоціями робить вас краще підготовленими до життєвих злетів і падінь.
Згідно з дослідженнями в журналі Psychology Today, самотність допомагає формувати й розвивати характер, підвищує стійкість і незалежність, звільняючи людину від вимог оточення та дозволяючи їй відкрити свої власні природні вподобання й антипатії.
Також варто розуміти різницю між замкнутістю та самодостатністю. Самодостатність – це не життя в ізоляції та відмова від допомоги; скоріше, це здатність самостійно справлятися з життєвими проблемами і, за необхідності, активно звертатися по допомогу до тих, від кого вона потрібна, і так, як вона потрібна, замість того, щоб отримувати допомогу насильно і ставати залежним від того, хто допомагає.
Така людина може отримати погані новини й обміркувати їх протягом дня, перш ніж вирішити, як вона почувається. Така людина йде на складний прийом до лікаря сама й справляється з цим не тому, що не хоче, щоб поруч був хтось, а тому, що вона зрозуміла, що може. Це почуття незалежності та самодостатності, сформоване роками опори на власні ресурси, як розумові, так і емоційні, що зміцнює впевненість у здатності справлятися з життєвими труднощами без постійної підтримки з боку інших.
Згідно з дослідженнями, узагальненими Британською психологічною спільнотою, знімаючи соціальний тиск, самотність може звільнити нас, дозволяючи бути самими собою. Це показало дослідження 175 британських та американських дорослих віком понад 35 років, які вели щоденники. У дні, коли учасники воліли проводити більше часу на самоті, вони відчували себе не тільки менш напруженими, але й менш контрольованими або змушеними поводитися якимось певним чином.
Раніше психологи пояснили, які "темні" секрети приховують люди, які ніколи не просять про чужу допомогу і відмовляються, коли її пропонують.