Лікарі радять з молодості дбати про здоров'я, аби мати шанси хоч трохи пожити на пенсії.
Бажання прожити довге й здорове життя є спільною метою для багатьох людей, однак на цей процес впливають не лише спадковість чи вік. Як пише видання Huffpost, щоденні звички можуть або підтримувати здорове старіння, або, навпаки, поступово наближати розвиток хронічних захворювань, проблем із серцем, пам’яттю та рухливістю.
На основі рекомендацій і застережень лікарів видання склало перелік із десяти найпоширеніших помилок, які найбільше шкодять довголіттю:
Відмова від профілактичних обстежень. У публікації йдеться, що регулярні профілактичні огляди, вакцинація та скринінгові дослідження допомагають вчасно виявити небезпечні хвороби.
Соціальна ізоляція. Автор розповідає, що активне спілкування позитивно впливає на мозок і тривалість життя. За словами геріатрині Лі Ліндквіст, особливо важливо підтримувати контакти з людьми, які приносять позитивні емоції. Вона також нагадує, що пандемія COVID-19 показала негативні наслідки ізоляції для когнітивного здоров’я літніх людей.
Не коригування прийому ліків з віком. Експертка пояснює, що препарати, призначені десятиліття тому, можуть бути вже недоречними у старшому віці. Деякі медикаменти здатні підвищувати ризик падінь або погіршувати пам’ять, тому лікарі радять регулярно переглядати схему лікування разом із сімейним лікарем.
Недостатня фізична активність. Фахівці наголошують, що рух залишається одним із найефективніших способів підтримати здоров’я. Лікарі радять не обмежуватися одноманітними навантаженнями та поступово збільшувати рівень активності.
Куріння. У матеріалі нагадується, що куріння напряму пов’язане з підвищеним ризиком раку легень, серцево-судинних захворювань, інсульту та інших небезпечних станів. У разі сильної залежності лікарі рекомендують звертатися по професійну допомогу для відмови від цієї звички.
Нездорове харчування. За словами експертів, найбільш сприятливою для довголіття вважається середземноморська дієта з великою кількістю риби, овочів, фруктів і цільнозернових продуктів. Змінювати харчові звички краще якомога раніше, адже у старшому віці це зробити значно складніше.
Хронічний недосип. У статті йдеться, що нестача сну пов’язана зі зростанням ризику деменції, серцевих захворювань і постійного стресу. Лікарі радять дорослим спати від семи до дев’яти годин на добу та звертатися до медиків у разі хропіння чи ознак апное.
Неконтрольований стрес. Експерти пояснюють, що тривалий стрес виснажує імунну систему, погіршує сон, підвищує артеріальний тиск і негативно впливає на обмін речовин. Тому важливо навчитися керувати стресом за допомогою психологічної підтримки або змін у способі життя.
Відсутність плану щодо майбутнього здоров’я. Лі Ліндквіст закликає думати не лише про останні дні життя, а й про десятиліття, які можуть їм передувати. У публікації зазначається, що людям варто заздалегідь обговорити з родиною можливий догляд, місце проживання та інші рішення, які можуть знадобитися у старшому віці.
Відсутність фінансового планування. На завершення автор звертає увагу на ще один важливий аспект довголіття – фінансову готовність. За словами докторки Гізер Вітсон, директорки Центру старіння Дьюка в Північній Кароліні, дедалі більше людей переживають власні заощадження, оскільки не очікували прожити настільки довго. Саме тому, підсумовують лікарі, піклування про фізичне здоров’я має супроводжуватися завчасним плануванням фінансового майбутнього.
Як писав УНІАН, білий рис краще підходить для людей із чутливим шлунком або захворюваннями, що потребують дієти з низьким вмістом клітковини, адже він містить лише близько 1 г клітковини на склянку.
Натомість для довгострокового здоров’я кишківника корисніші цільнозернові макарони та коричневий рис, які забезпечують більше клітковини й поживних речовин. Вибір залежить від стану травлення: при розладах краще білий рис, а для профілактики та підтримки здоров’я – продукти з високим вмістом клітковини.