Рубікон є настільки дрібною водоймою, що її так просто на мапі не знайдеш.
Кожному відомий вираз "перейти Рубікон", який означає рішучий вчинок, після якого повернення назад вже немає. І більшість людей навіть чули, що Рубікон – це насправді якась річка, яку колись перетнули давні римляни. Але чому перетин Рубікону виявився настільки важливим, що перетворився на історичний мем, актуальній вже понад дві тисячі років?
Як пише науковий вісник IFL-Science, сама по собі річка Рубікон насправді є досить маленькою і на значній ділянці своєї течії нагадує більше широкий струмок, аніж річку. Подолати цю водну перешкоду – справа досить проста.
Рубікон протікає на північному сході сучасної Італії, трохи північніше міста Ріміні. Річка спускається з Апеннінських гір і впадає в Адріатичне море, долаючи загалом лише 80 км, а за іншими даними взагалі тільки 35 км.
Легендарним цей струмок став в часи падіння Римської республіки та піднесення Юлія Цезаря. Тоді по річці Рубікон проходив адміністративний кордон між "домашніми" римськими провінціями та південними районами нещодавно приборканої Галлії.
Оскільки галли були не в захваті від римського панування, Римська республіка надала генералам-намісникам широкі повноваження щодо управління поневоленими галльскими землями, в тому числі із використанням римських легіонів. Однак ці повноваження надавалися виключно для приборкання галлів, і використовувати надані війська на території "домашніх" римських провінцій намісники Галлії не мали права.
Однак саме це у січні 49 року до нашої ери і зробив Юлій Цезар. Надані йому війська, призначені для приборкання галлів, він вирішив використати як вагомий аргумент у своєму політичному протистоянні із центральною владою в Римі. Доки Цезар сидів із цими легіонами в Галлії, він залишався, так би мовити, в межах правового поля. Але щойно підконтрольні йому війська перетнули Рубікон, адміністративну межу між домашніми та поневоленими провінціями, це означало оголошення війни римському сенату – рішення, яке вже не можна відкотити назад.
Отже, "перейшовши Рубікон", Цезар де-факто і де-юре розпочав громадянську війну, в якій він міг або втратити все, або стати одноосібним правителем Римської держави. Зрештою, саме друге він і зробив, за що згодом отримав ножа у спину від свого друга Брута, який не пробачив йому зраду Республіки і перетворення її на одноосібну диктатуру.
Саме тому перетин Рубікону вимагає рішучості не через те, якою є ця річка, а через те, яке значення вона має.
Як писав УНІАН, у Давньому Римі був свій вуличний фастфуд, який не мав нічого спільного із сучасним – окрім того, що це була дешева і ситна їжа, яку швидко готували у вуличних кіосках того часу.
Також ми розповідали, скільки заробляли давні римляни, якщо перерахувати це на сучасні гроші.