Фахівець пояснила, чи є підстави боятися випромінювання від мікрохвильовки та в яких ситуаціях вона може становити небезпеку.
Мікрохвильова піч давно стала звичним побутовим приладом, однак навколо неї досі існує багато міфів. Кандидат технічних наук, доцент кафедри екології Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Наталія Москальчук пояснила у коментарі УНІАН, як діє мікрохвильове випромінювання на людину, чи справді воно небезпечне і як правильно користуватися приладом.
Експертка одразу спростувала популярний міф про небезпеку мікрохвильових печей: за її словами, розігрів їжі в такому приладі не відрізняється за шкідливістю від інших способів термічної обробки – варіння, смаження чи запікання:
"Це випромінювання не є радіоактивним, і воно жодним чином не змінює ні молекули, ні ДНК".
Вона пояснила, що мікрохвильові печі працюють на радіочастотному неіонізуючому випромінюванні, яке лише впливає на молекули води в продуктах, змушуючи їх активніше рухатися. Через це, загалом, і відбувається нагрівання. При цьому їжа не стає "радіоактивною" і не зазнає шкідливих змін у своїй структурі.
Безпечність мікрохвильових печей, як додала Москальчук, підтверджують і міжнародні організації, зокрема американські FDA (Управління з продовольства і медикаментів США) та EPA (Агентство з охорони довкілля США), які не вважають цей спосіб приготування більш ризикованим за інші.
Далі вона зауважила, що мікрохвильова піч дійсно працює в діапазоні радіочастотного випромінювання:
"Орієнтовно йдеться про частоту 2,5 ГГц – це достатньо високочастотне випромінювання, наприклад, також на ньому працюють Wi-Fi і багато інших радіочастотних приладів".
Втім, щодо того, чи можна отримати опромінення від мікрохвильовки, експертка роз'яснила, що, хоча випромінювання проникає крізь низку матеріалів, як-от скло та деякі види пластику, його дія обмежується простором всередині печі, оскільки вона має спеціальне екранування. Більше того, з її слів, всі печі працюють таким чином, що випромінювання автоматично припиняється при відкритті дверцят.
На підтвердження своїх слів Москальчук навела приклади деяких досліджень, які демонструють, що навіть на близькій відстані показники електромагнітного поля залишаються мінімальними (значно нижче навіть за дозволені норми) – за умови, що пристрій не має пошкоджень. "Водночас у разі несправності або порушення цілісності корпусу рівень випромінювання може зрости", – визнала науковиця.
До речі, якщо вам цікаво, в Україні немає норм конкретно для мікрохвильових печей, але є для джерел електромагнітного випромінювання радіочастотного спектру. І ця норма в діапазоні вище 2 ГГц становить 1000 мікроват на сантиметр квадратний.
Говорячи про обмеження, Москальчук зазначила, що вони пов’язані не зі "зміною структури їжі", а зі здатністю матеріалів витримувати такий тип нагрівання.
Наприклад, не варто гріти в мікрохвильовці яйця в шкаралупі або герметично запаковані продукти, такі як сосиски або сардельки, бо вони можуть вибухнути через внутрішній тиск. Таким чином, розуміючи, чому не можна розігрівати їжу в мікрохвильовці, ви можете убезпечити себе та своїх близьких від опіків.
Втім, серед того, що категорично не можна розігрівати в мікрохвильовці, частіше виділяється не сама їжа, а посуд, у якому вона знаходиться.
У цьому контексті експертка пояснила, що важливо враховувати здатність матеріалів пропускати електромагнітне випромінювання. Так, наприклад, скло, кераміка, папір і деякі види пластику підходять для використання, оскільки пропускають хвилі.
Натомість метал відбиває випромінювання, тому його використання є небезпечним:
"Розігрівати щось у мікрохвильовці у металевому посуді або у фользі не варто – може виникнути пожежа".
Також вона порадила уникати матеріалів, які можуть плавитися або змінюватися під дією температури. Зокрема, не всі пластикові ємності підходять для мікрохвильовки. Використовувати можна лише ті, що мають відповідне маркування.
Чим небезпечні мікрохвилі для людини
Говорячи загалом про те, як діє мікрохвильове випромінювання на людину, експертка підкреслила, що увесь спектр електромагнітного випромінювання можна розділити на дві частини: неіонізуюче та іонізуюче. Радіочастотне випромінювання, у тому числі те, на якому працюють мікрохвильові печі, є саме неіонізуючим і, відповідно, не впливає на наше ДНК.
Єдиний доведений ефект – це нагрівання тканин при великих дозах опромінення. Таким чином, "максимум, що можна отримати – це опіки шкіри", – пояснила вона.
У підсумку експертка наголосила: шкода мікрохвильовки є здебільшого народним міфом, тоді як насправді це цілком безпечний побутовий прилад. Основні ж ризики пов’язані не з випромінюванням, а з порушенням правил використання – неправильним посудом або недотриманням техніки безпеки.