Ідея розмістити сонячні панелі між залізничними рейками здається майже очевидною, але це не найпростіше завдання.
На діючій залізничній лінії неподалік від міста Бют у Швейцарії між рейками встановлено 48 знімних сонячних панелей. Цим маршрутом уже проїхало понад 11 000 поїздів, не порушивши при цьому щоденного руху, пише ECOticias.
"Ми досягли поставлених цілей як у плані безпеки залізничного руху, так і в плані виробництва електроенергії", – розповів журналістам Джозеф Скудері, засновник компанії Sun-Ways, яка відповідає за цей проєкт.
Зазначається, що за стандартами електростанцій ця установка крихітна. Однак її значення набагато більша.
Якщо панелі зможуть витримати рух поїздів, вібрацію, пил, сніг і ремонтні роботи, то вузькі смуги простору, що вже пролягають через міста, ферми та ліси, можуть стати новим джерелом чистої енергії, не займаючи при цьому поля чи гірські схили. У виданні підкреслили, що саме в цьому і полягає інтерес даного швейцарського експерименту.
У виданні повідомили, що пілотний проєкт охоплює близько 100 метрів діючої колії та використовує 48 сонячних панелей потужністю 380 ват кожна. Разом вони забезпечують пікову встановлену потужність 18 кіловат.
У виданні зазначили, що ідея розмістити сонячні панелі між залізничними рейками здається майже очевидною. Однак це не найпростіше завдання.
Панелі повинні витримувати постійні перепади тиску, вплив металевого пилу, піску, снігу, морозу, вібрації, а також липкий бруд, який накопичується скрізь, де щодня курсують потяги. Крім того, вони встановлені горизонтально, що, як правило, менш ефективно, ніж похилі панелі на даху, спрямовані до сонця.
У Sun-Ways заявляють, що їхня система є модульною, а її прототип розрахований на потяги, що рухаються зі швидкістю до приблизно 150 км/год. Компанія також стверджує, що за допомогою спеціальної залізничної машини можна встановлювати близько 1000 квадратних метрів панелей на день.
Головне питання полягає в тому, чи можуть ці панелі виробляти електроенергію, не створюючи проблем для операторів залізничного транспорту, ремонтних бригад або машиністів поїздів. Пілотний проєкт у Бюті, запущений 24 квітня 2025 року, використовується для оцінки монтажу, відблисків, огляду колій, впливу на технічне обслуговування, вироблення електроенергії та накопичення бруду.
Випробування заплановано до квітня 2028 року, протягом яких інженери аналізуватимуть, що ці дані означають для залізничних перевезень. Компанія громадського транспорту TransN, яка обслуговує цю ділянку, повідомила журналістам, що поки що не було жодних конфліктів з інфраструктурою, технічним обслуговуванням або рухом поїздів.
Наразі електроенергія, що виробляється панелями, надходить у місцеву мережу. З 20 травня 2025 року станція виробила понад 16 000 кіловат-годин, незважаючи на зупинку на термін близько місяця, пов’язану зі снігопадами та плановими технічними роботами.
За оцінками Sun-Ways, відповідні ділянки швейцарської залізничної мережі протяжністю приблизно 5300 кілометрів могли б генерувати до 1 мільярда кіловат-годин на рік. Це відповідало б річному споживанню приблизно 300 000 домогосподарств, або близько 2% від загального обсягу споживання електроенергії у Швейцарії.
Нагадаємо, що Китай будує вздовж пустелі "велику стіну" із сонячних панелей протяжністю трохи більше 402 кілометрів. Вона достатньо велика, щоб її було видно з космосу.
Проєкт, який, за очікуваннями китайської влади, буде завершено до 2030 року, передбачає створення смуги довжиною приблизно 403 км і шириною 4,83 км з максимальною потужністю 100 гігават. За оцінками NASA, цього достатньо для забезпечення електроенергією Пекіна.