Незважаючи на прогрес авіаційних технологій, кілька класичних винищувачів другої генерації з 1960-х років досі залишаються на озброєнні
Хоча багато країн вже перейшли на сучасні багатофункціональні літаки, деякі повітряні сили світу продовжують експлуатувати винищувачі 1960-х — МіГ-21, F-5, F-4 Phantom II та навіть цивільні залишки F-104. Причини — економічні обмеження, відданість перевіреним конструкціям та прагнення зберегти боєздатність без великих інвестицій, пише Wionews.
МіГ-21, який з’явився наприкінці 1950-х, залишається одним із наймасовіших надзвукових винищувачів в історії. Станом на 2025 рік варіанти МіГ-21 ще експлуатуються в ряді країн — зокрема Анголі, Азербайджані, Бангладеш і Китаї. Для багатьох із цих держав літак виконує роль патрульного, навчального або локального засобу повітряної оборони. Важливий символ епохи: в Індії МіГ-21 прослужив понад шість десятиліть і був знятий з озброєння лише у вересні 2025 року.
Легкий надзвуковий винищувач F-5, розроблений у 1960-х, досі на озброєнні близько двох десятків держав. Бахрейн, Ботсвана, Бразилія, Чилі, Гондурас та Іран — приклади користувачів, які експлуатують модернізовані версії для навчань і легких бойових завдань. Низька вартість утримання, маневреність і доступність запчастин роблять F-5 привабливим для країн з обмеженим бюджетом.
Представлений у 1960-х, F-4 досі служить у повітряних силах кількох країн. Станом на 2025 рік найбільшим оператором Phantom є Іран (понад 60 машин), також їх експлуатують Туреччина та Греція. F-4 продовжує виконувати місії повітряного бою, наземних ударів і розвідки — часто в оновлених конфігураціях з модернізованою електронікою.
Хоча більшість держав вивели F-104 з бойового складу, декілька цивільних організацій досі використовують ці машини для спеціалізованих польотів і експериментальних програм. Starfighter і далі демонструє вражаючі льотні характеристики, але його роль у сучасних ВПС обмежена.
1. Економіка. Для низки країн закупівля новітніх винищувачів — недосяжна розкіш. Підтримка та модернізація наявних парків часто виглядає розумнішою інвестицією.
2. Простота й надійність. Дизайн та системи цих машин простіші у порівнянні з сучасними платформами, а технічний персонал має багаторічний досвід обслуговування.
3. Доступність запчастин та вторинний ринок. Для популярних моделей легше знайти деталі й фахівців.
4. Тактична придатність. У певних зонах конфліктів або для патрулювання повітряного простору "класичні" літаки все ще виконують корисні завдання.
Тенденція світу — рух до нових платформ із покращеною авіонікою, малопомітністю та інтеграцією у мережеві бойові системи. Проте короткостроково декілька країн обиратимуть модернізацію класичних літаків (оновлення авіоніки, озброєння, систем зв’язку), щоб продовжити їх службу. У довшій перспективі старі винищувачі поступово підуть у резерв або на цивільні ролі.