Вважається, що бомба валяється десь неподалік міста Саванна з населенням 130 тисяч осіб.
У США досі не можуть знайти водневу бомбу, втрачену понад пів століття тому під час військових навчань. Інцидент, що стався у 1958 році біля узбережжя штату Джорджія, і сьогодні залишається однією з нерозгаданих загадок холодної війни, пише Popular Mechanics.
5 лютого 1958 року стратегічний бомбардувальник B-47 Повітряних сил США вилетів із бази у Флориді в межах тренувальної місії. Екіпаж мав імітувати радянський літак із ядерною зброєю на борту, щоб відпрацювати його перехоплення. Однак під час навчань сталася небезпечна помилка: винищувач F-86, який виконував роль перехоплювача, під час маневру зіткнувся з бомбардувальником.
Удар припав на крило B-47 – було зруйновано паливний бак і серйозно пошкоджено один із двигунів. Літак почав стрімко втрачати висоту і лише дивом уникнув катастрофи. Пілот винищувача катапультувався і вижив, а екіпаж бомбардувальника продовжив політ, попри критичний стан машини.
Ситуацію ускладнював той факт, що на борту перебувала воднева бомба Mark 15 – за потужністю вона значно перевищувала бомбу, скинуту на Хіросіму. Через пошкодження літак не міг здійснити безпечну посадку, тому командир екіпажу ухвалив екстрене рішення – скинути боєприпас у води затоки Вассо неподалік острова Тайбі, приблизно за 20-25 кілометрів від міста Саванна.
Розрахунок був на те, що бомбу вдасться швидко знайти, адже глибина в цьому районі невелика. Проте пошуки, які розпочалися вже наступного дня із залученням військових, водолазів і спеціального обладнання, не дали результату. Через місяць операцію офіційно припинили, а бомбу визнали безповоротно втраченою.
Причини провалу пошуків і досі викликають дискусії. За однією з версій, бомба могла глибоко зануритися в донні відкладення. Інша, менш підтверджена гіпотеза, припускає, що її могли таємно підняти радянські військові, оскільки буцімто в той час біля берегів Джорджії вештався радянський підводний човен. Водночас історики вказують, що вже за місяць після інциденту сталася ще одна схожа аварія з ядерною зброєю в США, яка привернула більше уваги і могла відсунути перший випадок на другий план.
Історія отримала продовження у XXI столітті. У 2001 році американські відомства дійшли висновку, що бомба, ймовірно, досі лежить на дні затоки, занурена глибоко в шар мулу. А у 2004 році група дослідників повідомила про підвищений рівень радіації в районі пошуків, що знову привернуло увагу до інциденту. Втім, офіційні перевірки пояснили ці показники природними причинами.
Окремою темою залишається питання, чи була бомба повністю бойовою. Військові наполягають, що вона не містила ключового компонента для ядерного вибуху, однак розсекречені документи 1960-х років дають підстави для сумнівів.
Сьогодні офіційна позиція США полягає в тому, що боєприпас не становить загрози, якщо його не чіпати. Водночас будь-яка спроба підняти його з дна може бути небезпечною як для людей, так і для довкілля.
Як писав УНІАН, у 1989 році радянський підводний човен "Комсомолець" загорівся під час занурення в Норвезькому морі, після чого затонув разом із ядерним реактором і, ймовірно, ядерними боєголовками.
Нові дані свідчать, що плутоній із боєголовок не витікає, однак із реактора періодично виділяються радіоактивні речовини через корозію палива.