Відповідь залежить не від календаря, а від типу шерсті та способу життя.
Єдиного правила для всіх собак не існує – і саме це є головною помилкою більшості власників. Професійні грумери розповіли Parade Pets, від чого насправді залежить частота купання.
Найпростіший спосіб зрозуміти, чи час мити собаку – понюхати її. Якщо запах різкий і неприємний – час у ванну. Якщо терпимий – можна зачекати. Цей метод працює для будь-якої породи і будь-якого віку.
При цьому мити собаку надто часто – така ж помилка, як і рідко. Часте купання змиває з шкіри природні олії, які захищають шерсть і підтримують її здоровий вигляд. Через це шкіра сохне, починає лущитися, а шерсть стає тьмяною і ламкою.
Пуделі, дудлі та інші собаки з кучерявою або шерстяною шерстю потребують найчастішого купання. Їхня шерсть не випадає сама по собі, а продовжує рости – і з часом накопичує бруд, олію та сміття. Якщо не мити регулярно, локони злипаються у ковтуни, які боляче розчісувати. Тому для таких порід купання раз на 3–4 тижні – не примха, а необхідність.
Боксери, біглі, чихуахуа, бостон-тер'єри та інші собаки з короткою гладкою шерстю – найпростіші у догляді. Їхня шерсть не заплутується і не збирає багато бруду. Купання раз на 6–8 тижнів цілком достатньо. Між ваннами можна обійтися вологими серветками або сухим шампунем. Але є нюанс: короткошерсті породи виробляють більше шкірних олій, тому "собачий запах" у них може з'являтися швидше.
Хаскі, золотисті ретривери, німецькі вівчарки та інші собаки з густою подвійною шерстю не потребують частого купання. Навпаки – надто часте миття може порушити природний захист шерсті і зашкодити її структурі. Для них важливіше регулярне розчісування, яке прибирає мертве підшерстя і не дає шерсті злипатися. Особливо це актуально навесні та восени, коли починається активна линька.
Здається, що собакам без шерсті взагалі не потрібен грумінг. Але це не так. Без шерсті, яка поглинала б олії, вони накопичуються прямо на шкірі, закупорюють пори і викликають подразнення. Таким собакам потрібне регулярне купання і зволоження – майже як повноцінний догляд за шкірою.
Порода – не єдиний фактор. Якщо собака більшість часу сидить вдома – купати можна рідше. Якщо щодня бігає на вулиці, плаває, копається в землі або ходить у догляд до інших собак – ванна потрібна частіше, незалежно від породи.
Навесні та влітку, коли активні блохи і кліщі, грумери радять скорочувати інтервал між купаннями до 2–3 тижнів. Це не лише питання гігієни – під час купання грумер або власник може вчасно помітити паразитів на шкірі і вжити заходів до того, як ситуація погіршиться.
Пропущена ванна – не трагедія. Але якщо затягувати систематично, шкіра починає накопичувати жир і бруд, з'являється подразнення і стійкий неприємний запах. У довгошерстих порід швидко утворюються ковтуни, які боляче і складно розчісати. А шкірні проблеми, які могли б помітити на ранньому етапі, переростають у серйозні захворювання, лікування яких коштує набагато дорожче.
Якщо до грумера ще далеко, а пес вже пахне – є кілька простих рішень. Сухий шампунь, вологі серветки для тварин і безводні засоби для чищення шерсті допомагають швидко освіжити собаку. Регулярне розчісування також зменшує запах, бо прибирає мертве волосся і лупу. Але це лише тимчасові заходи – повноцінну ванну вони не замінять.
Раніше УНІАН писав про 6 найкращих порід собак для пенсіонерів.