Іноді важко зрозуміти, як вчинити: відповісти на те, що було сказано, чи на те, що, як вам здається, мав на увазі співрозмовник.
Кожен із нас так чи інакше стикався з пасивною агресією, спрямованою на себе – коли співрозмовник висловлює незгоду чи гнів – це "агресивна" частина, – але робить це опосередковано. Самі слова можна тлумачити цілком невинно, а ось тон – вже ні.
Така двозначність ставить у незручне становище: як вчинити – відповісти на те, що було сказано, чи на те, що, як вам здається, мав на увазі співрозмовник? А може, піддатися спокусі й відповісти уїдливим зауваженням? Видання Time запитало психологів, що варто говорити в ситуаціях, коли на вас спрямована пасивна агресія.
1. Психолог-консультант Брук Маккензі радить відповідати "більш прямо і менш емоційно", ніж зауваження, яке пролунало на вашу адресу. Дайте співрозмовнику шанс висловитися відкрито. Якщо хтось каже: "Добре тобі, стільки вільного часу!", Маккензі пропонує відповісти: "Не зовсім розумію, що ти маєш на увазі. Можеш сказати інакше?" Або інший варіант: "Схоже, ти хочеш сказати мені щось конкретне. Чи так це?"
2. Ваше запитання має бути запрошенням до діалогу, а не звинуваченням. Як зазначає Маккензі, може виникнути спокуса запитати: "Чому ти поводишся так пасивно-агресивно?", але в результаті ви, швидше за все, почнете сперечатися про тон висловлювання, а не про те, що насправді турбує людину. Саркастична відповідь призведе до того самого результату: замість однієї незадоволеної людини їх стане двоє.
Якщо мова йде про близьку вам людину, психологиня Мелісса Глюк радить почати розмову м’яко: "Мені здається, щось не так. Хочеш обговорити це?" Це дозволить співрозмовнику розповісти про свої переживання, позбавивши вас необхідності гадати.
3. Якщо ви добре розумієте, що ховається за зауваженням співрозмовника, можна прямо це визнати. Припустимо, партнер реагує на ваші плани зустрітися з друзями фразою на кшталт: "Ну звичайно, на всіх інших у тебе час знаходиться". Професор психології Леві Р. Бейкер радить запевнити його у своєму бажанні провести час разом і запропонувати конкретний варіант: "Сьогодні ввечері я йду, але завтра із задоволенням повечеряю з тобою".
4. На роботі часто краще зробити ставку на ясність, а не на обговорення почуттів. Якщо наприкінці робочого дня начальник запитує: "Вже йдеш?", професор Лорі Вайнгарт рекомендує уточнити: "Чи потрібно зробити ще щось, перш ніж я піду?" У відповідь на уїдливість колеги можна відповісти ще простіше: "Так, робочий день закінчився. Гарних вихідних!".
5. Іноді найкраща відповідь – це відсутність відповіді. Якщо друг, у якого видався важкий день, сказав щось нехарактерне для себе, – за словами Глюк, на це можна просто не звертати уваги. Але якщо подібне повторюється постійно, це вже привід для іншої розмови.
6. А якщо співрозмовник наполягає, що просто пожартував? Вайнгарт рекомендує відокремлювати намір від результату: "Можливо, ви не хотіли образити, але мені так здалося".
Раніше психологи розповіли, яку стратегію обрати у спілкуванні з нарцисом.