Винищувач F-16, який з’явився ще у 1978 році, досі залишається основою повітряних сил у понад 25 країнах.
F-16 став справжнім проривом у військовій авіації, коли у 1978 році вступив на озброєння ВПС США. Його легка конструкція, швидкість і революційна система електродистанційного керування ("fly-by-wire") дозволили пілотам виконувати маневри, які раніше здавалися неможливими, пише Wionews.
Замість механічних тросів керування рухами літака тепер здійснював комп’ютер — він коригував положення крил і хвоста сотні разів на секунду. Це зробило польоти безпечнішими та дало F-16 неперевершену маневровість у повітряному бою.
Спершу створений як винищувач переваги в повітрі, F-16 швидко перетворився на універсальну бойову платформу. Уже з 1981 року він міг виконувати завдання:
Його головна перевага — здатність змінювати роль просто під час виконання місії. Саме ця гнучкість зробила F-16 незамінним у будь-яких конфліктах від Перської затоки до Балкан.
F-16 став першим винищувачем із модульною системою електроніки. Його "розумна" архітектура дозволяє легко оновлювати радари, приціли й програмне забезпечення без повного переоснащення літака.
Саме завдяки цьому принципу сучасні F-16 Viper та VENOM отримали нові сенсори, покращені автопілоти, інтеграцію з дронами та системи штучного інтелекту для автономних місій.
Збудовано понад 4600 літаків F-16, які брали участь у більшості великих операцій останніх десятиліть — від "Бурі в пустелі" до місій НАТО на Балканах. Винищувач здобув 76 повітряних перемог і здійснив рекордну кількість бойових вильотів під час війни в Перській затоці.
Його надійність і витривалість зробили F-16 еталоном для сучасних бойових літаків.
F-16 експлуатується більш ніж 25 країнами, а його конструкція лягла в основу національних програм у Туреччині, Південній Кореї, Японії та інших державах. Багато сучасних бойових тактик — зокрема наведення на ціль за допомогою нашоломних систем — з’явилися саме завдяки цьому літаку.
Через півстоліття після створення F-16 не просто залишається в строю — він розвивається. Його модернізовані версії можуть працювати в умовах радіоелектронної боротьби, взаємодіяти з малопомітними літаками й адаптуватися до цифрових систем управління.