Її площа становить 9,5 квадратних кілометрів.
Найбільший із відомих організмів на Землі – це не кит і не дерево, а гриб, що росте під землею в Національному лісі Мальєр в Орегоні. Як пише spacedaily.com, він займає площу майже в чотири квадратні милі, його вага становить від 7500 до 35000 тонн, а вік оцінюється від двох до восьми тисяч років.
У 1988 році лісовий патолог Грег Уіппл, який працював у Лісовій службі США на сході Орегону, досліджував закономірність загибелі дерев у Національному лісі Мальєр. Ялиці, сосни та інші хвойні дерева вмирали групами, що не відповідало закономірностям стандартних деревинних патогенів. Вивчивши кореневі системи вмираючих дерев, Уіппл визначив винуватця. Це був паразитичний гриб Armillaria ostoyae, широко відомий як опеньок осінній.
Сам по собі цей гриб широко поширений у більшості помірних лісів Північної півкулі. Однак масштаб зараження був вражаючим.
Грибок у Мальєрі являє собою єдиний організм. Він займає приблизно 2385 акрів, або 9,5 квадратних кілометра. Його вік оцінюється від 2000 до 8500 років.
У видимій формі Armillaria ostoyae – це гриб. Плодові тіла з'являються восени у вигляді скупчень капелюшків медового кольору, що виходять із ґрунту біля основи заражених дерев.
Решта знаходиться під землею і складається з мережі тонких білих ниток, які називаються гіфами, що сплітаються разом, утворюючи велику тканину – міцелій. Міцелій повзе по ґрунту зі швидкістю приблизно від 0,2 до 1 метра на рік. Він також утворює особливий вид чорних мотузкоподібних структур, які називаються ризоморфами, і саме вони є причиною загибелі дерев, серед яких він мешкає.
До недавнього часу мікологи припускали, що скупчення цих грибів у будь-якому лісі є плодовими тілами окремих організмів.
Однак пізніше вчені розробили методику, за якою зразки грибкової тканини з різних місць вирощувалися разом на чашках Петрі. Коли зразки від різних організмів вирощуються разом, вони зазвичай утворюють видиму бар'єрну лінію, оскільки два організми розпізнають один одного як різні. Коли разом вирощуються зразки від одного й того ж організму, бар'єр не утворюється. Зразки зливаються.
У результаті на всій території площею 9,5 квадратних кілометрів зразки злилися воєдино, не утворюючи бар'єрних ліній, що вказує на те, що вся популяція являла собою одну генетичну особину.
Оцінки віку ґрунтуються на швидкості поширення, а не на прямому датуванні. Гриб переміщується по ґрунту зі швидкістю приблизно від 0,7 до 3,3 футів на рік. Наразі його площа становить близько 2385 акрів. Виходячи з цієї площі та спостережуваної швидкості поширення, отримуємо оцінку віку десь між 2000 і 8500 роками.
Ширина діапазону відображає реальну невизначеність щодо того, наскільки швидко поширюється гриб, і чи залишалася ця швидкість стабільною з плином часу.
Раніше вчені виявили, що звичайний ґрунтовий грибок Fusarium oxysporum проявив здатність не тільки взаємодіяти із золотом, але й буквально "покривати" себе ним, використовуючи метал як своєрідний захист.