Спочатку ніхто не розумів, чому ліси великого національного парку ніби завмерли на одному місці.
Довгий час у лісах національного парку Єллоустоун в США можна було помітити дивну закономірність: старі дерева були всюди, але молодих не було. Минали десятиліття, але дерева не відростали. І це тривало до 1995, адже вчені не відразу помітили причину, пише Еcoportal.
Ще на початку 1930-х років сірі вовки (Canis lupus) повністю зникли з Єллоустонського національного парку. Їх винищували, витісняли і зрештою стерли з екосистеми.
Спочатку це не здавалося чимось надзвичайно важливим. Але з часом наслідки стало неможливо ігнорувати. Без вовків популяція лосів (Cervus canadensis) швидко зростала. У піковий період по всьому парку налічувалося близько 18 000 лосів .
Лосі почали посилено харчуватися травами, чагарниками та особливо молодими деревами. Вони здирали кору, поїдали пагони та не давали новим паросткам прижитися. Такі дерева, як осика тремтяча (Populus tremuloides), постраждали особливо сильно. До 1990-х років дослідники спостерігали щось незвичайне: у багатьох місцях взагалі не було молодих осик. Ліс не вмирав, але й не оновлювався. Він застряг.
Все почало змінюватися, коли вовків повернули у 1995 році, через понад 60 років після їхнього зникнення. На той час це рішення не було загальноприйнятним. Одні люди хвилювалися за худобу, інші – за безпеку, а багато хто просто не був певний, що станеться.
Але поступово присутність вовків почала змінювати ситуацію. Чисельність лосів різко скоротилася, знизившись з приблизно 18 000 до приблизно 2 000 сьогодні.
Ще важливішою була поведінка лосів. Вони стали обережнішими, уникаючи відкритих просторів та місць, де вовки могли легко полювати. Вже саме це давало рослинам і молодим деревам шанс, якого вони не мали десятиліттями.
Коли дослідники повернулися, щоб дослідити зміни, вони оглянули 87 осикових насаджень у північній частині Єллоустоунського хребта та порівняли їх з попередніми дослідженнями 2012 року. Приблизно на третині цих ділянок була велика кількість високих молодих осик. Ще на третині були чіткі ділянки нової порослі.
Також вчені зафіксували дерева зі стовбурами діаметром понад 5 см. Це може здатися невражаючим, але в Єллоустоуні такого не бачили з 1940-х років: вперше за понад 80 років росло нове покоління осик.
Ці дерева тепер достатньо міцні, щоб витримати випас худоби, поширюватися корінням і навіть розмножуватися. Крок за кроком ліс знову починає оновлюватися.
Лише після років спостереження за цими змінами повна картина стала зрозумілою. Повернення вовків не лише зменшило чисельність лосів. Воно змінило всю екосистему. Коли осики повертаються, вони відкривають простір для іншого життя. Їхній полог пропускає більше світла, що підтримує ширший спектр рослин, ягідних чагарників, комах і птахів.
Такі тварини, як бобри, отримують пряму вигоду, використовуючи ці дерева для їжі та будуючи дамби, що створюють водно-болотні угіддя. Ці водно-болотні угіддя, у свою чергу, приваблюють ще більше видів.
Система все ще змінюється. Чисельність бізонів зростає, і вовкам набагато важче полювати на них, що може вплинути на відновлення рослинності в деяких районах.
Нагадаємо, що нещодавно вчені поставили під сумнів каскадне відновлення екосистеми Єллоустоуну після повернення вовків. Група вчених стверджує, що вплив вовків на відновлення вербових чагарників не такий очевидний. Вони виміряли об'єми крон дерев, і не знайшли великих змін.
Однак, ця група вчених не заперечує сам факт каскадного відновлення в екосистемі нацпарку. Вони допускають, що на це вплинуло не стільки повернення вовків, як ряд інших причин.