За словами експерта, желатин фактично є гідролізованим колагеном, який необхідний для підтримання здоров'я суглобів.
Желатин давно став звичним інгредієнтом для десертів, холодців і різноманітних желейних страв, однак навколо нього досі існує багато суперечок: одні вважають його корисним, особливо для суглобів і кісток, інші ж, навпаки, побоюються можливих ризиків для здоров’я.
Лікар-дієтолог Оксана Мелоян пояснила у коментарі УНІАН, з чого насправді роблять желатин, чим він відрізняється від агар-агару та кому варто обмежити його вживання.
Дієтолог пояснила, що желатин отримують у процесі переробки хрящів, сухожиль, кісток і шкур тварин: цю сировину спочатку виварюють, потім висушують і подрібнюють до порошкоподібного стану. По суті, йдеться про частково зруйнований білок колаген.
Водночас агар-агар має зовсім інше походження. Як зазначила фахівчиня, його виробляють із червоних і бурих морських водоростей, які також проходять процес виварювання та сушіння, але за своєю структурою цей продукт є полісахаридом.
Також вона звернула увагу на різницю у властивостях: агар-агар є більш термостійким і може повторно розтоплюватися без втрати своїх характеристик. Желатин же після повторного нагрівання втрачає желювальну здатність.
Що краще – желатин чи агар-агар
Мелоян зазначила, що вибір між цими продуктами залежить від способу харчування та потреб людини: для веганів і вегетаріанців, наприклад, кращим варіантом буде агар-агар, оскільки він має рослинне походження.
Крім того, він підходить для страв, які потрібно повторно нагрівати та знову перетворювати на желеподібну масу.
Водночас желатин має вищу поживну цінність за вмістом білка, тоді як агар-агар, за словами лікарки, містить лише близько 2 грамів білка на 100 грамів продукту.
За словами лікарки, колаген у желатині позитивно впливає на хрящову та кісткову тканину, однак не варто сприймати його як повноцінний лікувальний засіб для суглобів:
"Користь від желатину для опорно-рухового апарату людини може бути мінімальна".
В першу чергу цей продукт має саме кулінарне значення та використовується для приготування желе, десертів чи зефіру.
Також Мелоян нагадала, що желатин є джерелом великої кількості білка: в одній столовій ложці може міститися від 6 до 11 грамів білка, необхідного для побудови клітин організму та підтримки м’язів.
Втім, вона уточнила, що цей білок не є повноцінним, оскільки у складі відсутня амінокислота триптофан.
Які протипоказання у желатину
Фахівчиня звернула увагу, що желатин містить оксалати – солі щавлевої кислоти, які можуть сприяти утворенню каменів в організмі. Через це продукт небажаний для людей із каменями у нирках, жовчному або сечовому міхурі.
Більше того, при надмірному споживанні можливі запори та загострення захворювань шлунково-кишкового тракту. А ще, як підкреслила дієтолог:
"Цей продукт суттєво підвищує згортання крові, що може спровокувати утворення тромбів".
Тому людям із тромбозами, тромбофлебітами або схильністю до закрепів краще уникати частого вживання страв із желатином.
В інших випадках оптимальним вважається вживання желатину приблизно 2–3 рази на тиждень. При цьому одна порція становить близько 10 грамів сухого продукту, який потрібно розводити відповідно до інструкції.