Вчені вперше зафіксували повільний розпад океанічної кори: розломи та мікроплити змінюють тектонічну карту Тихого океану.
Під островом Ванкувер у Тихому океані виявлено процес, який шокував геологів: частина океанічної кори повільно руйнується й розколюється під Північноамериканською плитою. Величезний розлом і глибокі тріщини, зафіксовані завдяки сейсмічним дослідженням, уперше дають прямі докази того, що зони субдукції можуть фактично "вмирати" — не раптово, а по шматках, пише Daily Galaxy.
Під час експедиції CASIE21 у 2021 році команда під керівництвом Брендона Шака з Університету штату Луїзіана дослідила зону субдукції Каскадія — місце, де плити Хуан-де-Фука та Експлорер занурюються під Північну Америку. Використавши сейсмічні хвилі та 15-кілометрову мережу підводних датчиків, учені побачили те, чого раніше не фіксували: масивний, приблизно 75-кілометровий розлом, що буквально розриває плиту Експлорер.
В окремих секціях одна частина плити вже опустилася на 5 км, а в деяких місцях сейсмічна активність повністю затихла — ознака того, що фрагменти плити вже відокремилися та більше не беруть участі в субдукції.
Зони субдукції вмирають "потягом, що сходить з рейок"
Дослідження, опубліковане в Science Advances, підтвердило: зони субдукції не руйнуються одним катастрофічним вибухом. Вони "вмирають" поступово — шматок за шматком, утворюючи мікроплити, кожна з яких створює власну міні-межу тектонічної активності.
Таке поетапне руйнування допомагає пояснити загадкові фрагменти плит, знайдені біля узбережжя Нижньої Каліфорнії, які довго вважали геологічним феноменом.
Хоча відкриття не підвищує негайного ризику землетрусів у регіоні, воно може докорінно змінити моделювання майбутньої сейсмічної активності. Каскадія — одна з найнебезпечніших зон субдукції світу, здатна породжувати мегаземлетруси та цунамі. Розуміння того, як мікроплити впливають на передачу енергії, допоможе точніше прогнозувати потенційні катастрофи.
У глобальному масштабі процес руйнування плити буквально перекроює земну кору. Коли утворюються "плитні вікна" — отвори в літосфері — гарячий матеріал мантії може пробиватися нагору, запускаючи вулканізм у нових зон.