Вчені заявили, що міста, особливо найбідніші та найспекотніші, можуть і повинні робити більше для збільшення лісистості.
Майже половина міського нагрівання, спричиненого мостовими та будівлями у містах світу, компенсується деревами. Однак вони не в достатній мірі охолоджують спекотніші та бідніші міста, де в цьому є найбільша потреба, пише Mediafax.
Вчені з'ясували, що лісовий покрив знижує температуру в містах у середньому на 0,15 градуса Цельсія за рахунок створення тіні та виділення водяної пари. Без цих дерев міста світу нагрівалися б у середньому на 0,31 градуса Цельсія більше через ефект міського теплового острова, коли темні дахи та бруківка поглинають тепло.
Загалом дослідники проаналізували майже 9 000 великих міст Землі, вимірявши температуру на ділянках, кожна з яких охоплювала близько 150 кварталів. Вони з'ясували, що близько 185 мільйонів людей, які проживають у 31 з великих міст, вже відчувають середнє зниження температури, спричинене покриттям деревами, принаймні на 0,3 градуса Цельсія.
Проблема полягає в тому, що великі міські центри, бідніші та спекотніші, які найбільше цього потребують, не отримують такої ж вигоди від зниження температур. Наприклад, у Дакарі (Сенегал), Джидді (Саудівська Аравія), Кувейті та Аммані (Йорданія) лісовий покрив настільки обмежений, що понад 15 мільйонів людей, які там проживають, не отримують охолоджувального ефекту від дерев.
Найбільш "прохолодними" містами, за словами вчених, є Берлін, Атланта, Москва, Вашингтон, Сіетл і Сідней, де розташовано найбільше дерев.
Вчені заявили, що міста, особливо найбідніші та найспекотніші, можуть і повинні робити більше для збільшення лісистості. Однак через обмеженість води, земель та відповідних видів, у поєднанні з поглибленням кліматичних змін, це дозволило б зменшити майбутнє міське потепління максимум на 20%.
Раніше вчені з 13 країн заявили про негативний вплив традиційних "чоловічих" звичок на клімат і навколишнє середовище. У своїй роботі під назвою "Men, masculinities, and the planet at the end of (M)Anthropocene" вони розкрили, як чоловіча поведінка та їхні соціальні ролі впливають на екологію та зміну клімату.
Дослідники дійшли висновку, що чоловіки зазвичай залишають більший "вуглецевий слід", ніж жінки, насамперед через подорожі, транспорт і туризм. Також чоловіки менш стурбовані зміною клімату і менш охоче змінюють свої повсякденні звички заради боротьби з нею.