Підпишіться на нас в Google
Науковці із 13 країн заявили про негативний вплив традиційних "чоловічих" звичок на клімат і довкілля. Про це пише Daily Mail.
У роботою під назвою "Men, masculinities, and the planet at the end of (M)Anthropocene"учені проаналізували, як чоловіча поведінка і їхні соціальні ролі впливають на екологію та зміну клімату.
Дослідники дійшли висновку, що чоловіки зазвичай мають більший "вуглецевий слід", ніж жінки, насамперед через подорожі, транспорт і туризм. Також чоловіки менш стурбовані зміною клімату і менш охоче змінюють свої щоденні звички заради боротьби з нею.
Крім того, за твердженням учених, типово "чоловічі" заняття негативно впливають як на довкілля, так і на клімат. Йдеться, зокрема, про риболовлю, полювання, а також споживання м’яса.
"Зараз уже існує чимало досліджень, які демонструють очевидний негативний вплив деяких чоловічих моделей поведінки на довкілля та клімат. Дивує те, що цей аспект майже не враховується у більшості дискусій і політик щодо сталого майбутнього", - заявив професор соціології Гаддерсфілдського університету Джефф Гірн.
Свої висновки, опубліковані в International Journal for Masculinity Studies, автори поділили на шість ключових категорій.
1. Чоловіки мають більший вуглецевий слід, ніж жінки
Дослідники з’ясували, що чоловіки зазвичай мають більший вуглецевий слід і сильніше впливають на довкілля, ніж жінки. За їхніми словами, це значною мірою пов’язано з більшою кількістю подорожей, використанням транспорту, туризмом та споживанням м’яса.
"Чоловіки споживають більше м’яса, ніж жінки, і є лідерами тваринницько-промислового комплексу. Споживання м’яса залишається частиною домінантної маскулінності у багатьох культурах", - пояснили дослідники.
2. Чоловіки менше переймаються зміною клімату
Науковці зазначили, що загалом чоловіки менше турбуються про зміну клімату і менш готові змінювати свої звички, щоб боротися з нею.
"Чоловіки зазвичай демонструють меншу стурбованість зміною клімату, меншу готовність змінювати повсякденну поведінку для пом’якшення ситуації та менші амбіції у цьому напрямку в публічній політиці", - сказали автори.
3. Чоловіки менш активні в екологічній політиці
За словами учених, чоловіки також менш активні в екологічній політиці, мають менше амбіцій у цій сфері та рідше підтримують політичні сили, які виступають за екологічну справедливість.
"Серед впливових форм маскулінності, особливо серед ультраправих політичних еліт, заперечення кліматичних змін часто поєднується з мізогінією. Чоловіки, особливо заможні білі представники євро-західних еліт, домінують у власності та керівництві у видобувних і високовпливових галузях - від промислового сільського господарства, автомобільної сфери й водних ресурсів до новітніх технологій штучного інтелекту, що супроводжуються дедалі більшими екологічними витратами", - заявили науковці.
4. "Чоловічі" заняття шкідливіші для довкілля
На думку авторів дослідження, типово "чоловічі" заняття зазвичай шкодять як довкіллю, так і клімату.
"Чоловіки частіше залучені до володіння, управління та контролю важкої, хімічної, вуглецевоємної промислової аграрної сфери, екологічно шкідливих і видобувних галузей, а також, звичайно, мілітаризму, який має власні руйнівні наслідки для довкілля", - пояснили науковці.
5. Найбільше шкоди від елітних чоловіків глобальної Півночі
Хоча дослідники не називають конкретних імен, вони підкреслюють, що найбільш руйнівні тенденції характерні саме для привілейованих чоловіків у країнах глобальної Півночі.
"Руйнівні екологічні та соціальні процеси пов’язані та значною мірою зумовлені діяльністю привілейованих євро-західних країн, особливо елітних білих чоловіків", - кажуть автори.
6. Не всі чоловіки шкодять планеті
Водночас дослідники наголосили, що ці висновки не стосуються всіх чоловіків, адже багато хто активно долучається до боротьби зі зміною клімату.
"Деякі чоловіки терміново й енергійно працюють над тим, щоб змінити ці тенденції", - додали науковці.
Раніше УНІАН писав, що міські птахи бояться жінок більше, ніж чоловіків. Учені провели дослідження і переконалися, що птахи в міських парках і зелених зонах дозволяли чоловікам підійти в середньому на 1 метр, або на 11% ближче, ніж жінкам.
Чому птахи так реагують – залишається загадкою. Дослідники розглянули різні гіпотези: тонкі відмінності в ході (наприклад, рух стегон), запах, голос чи навіть історичну "генетичну пам’ять". У минулому жінки в мисливсько-збиральницьких суспільствах могли частіше займатися полюванням на дрібну живність, включно з птахами. Однак автори чесно визнали, що можуть лише висувати гіпотези.
