Підпишіться на нас в Google
Вчені ідентифікували раніше невідоме дерево висотою близько 20 метрів в Андських гірських лісах, яке виявилося близьким родичем томатів і картоплі. Йдеться про новий рід рослин, що отримав назву Daturodendron.
Як пише The Times Of India, відкриття стало результатом багаторічних досліджень – загадкову рослину понад два десятиліття не вдавалося точно класифікувати.
Як встановили дослідники, дерево належить до родини пасльонових (Solanaceae) – тієї ж групи, до якої входять томати, картопля та баклажани.
Для визначення його місця в еволюції вчені використовували аналіз майже 300 генів. Це дозволило встановити, що Daturodendron займає особливе положення і є "сестринською" лінією по відношенню до інших видів своєї групи. Таке положення робить його ключовим елементом для розуміння еволюції всієї лінії пасльонових рослин.
За даними дослідників, відкриття допомагає заповнити прогалину в розумінні того, як еволюціонували рослини, що дали світові одні з найважливіших сільськогосподарських культур.
Генетичний аналіз показав, що дерево зберігає давні риси, які могли існувати у спільного предка сучасних пасльонових. Крім того, рослина виробляє алкалоїди – хімічні сполуки, характерні для цієї групи, які мають медичне значення.
Відомі екземпляри дерева виявлені лише в гірських лісах Колумбії та Перу, на висоті приблизно від 1300 до 2100 метрів. Вчені підкреслюють, що популяції вкрай обмежені та вразливі, що робить їх збереження пріоритетним завданням.
Рослина довгий час вважалася "невизначеною" (incertae sedis) – її не вдавалося віднести до жодної відомої групи. Лише сучасні методи генетичного аналізу дозволили остаточно встановити її походження та виділити в окремий рід.
Інші відкриття вчених про природні явища
Раніше дослідники тривалий час намагалися з'ясувати, чому одна сторона Землі вже протягом мільйонів років охолоджується швидше за іншу, і дійшли висновку, що ядро, яке знаходиться всередині Землі, відіграє найважливішу роль у динаміці планети та генерує її магнітне поле. Для експерименту вони умовно розділили Землю на дві окремі півкулі – Африканську та Тихоокеанську. Потім вони розбили всю поверхню Землі на сітку з кроком у півградуса по широті та довготі. Таким чином вони розрахували кількість тепла, яку кожна комірка сітки містила та виділяла протягом свого геологічного терміну існування.
