За словами Демченка, найбільшим ударом для моря була прісна вода, забруднена різними органічними і промисловими речовинами.
Після підриву Каховської гідроелектростанції у червні 2023 року вчені очікували масштабних і довготривалих змін у Чорному морі. Однак екосистема виявилася значно стійкішою, ніж прогнозували: найгостріші наслідки тривали лише кілька місяців, а вже через рік море майже повернулося до попереднього стану. Про це заступник директора Інституту морської біології НАН України, доктор біологічних наук Віктор Демченко розповів в інтерв'ю Главкому.
За його словами, найбільшим ударом для моря була прісна вода, забруднена різними органічними і промисловими речовинами, що були вимиті із затоплених підприємств Херсонщини, складів з хімікатами.
"У перші три-п'ять днів після аварії опріснення акваторій навіть біля Одеси було дуже значним: солоність води впала в три-п'ять разів – з 16-17 проміле до трьох. Риби за такого погіршення екологічних умов можуть мігрувати. Що вони і зробили", - зазначив науковець.
Деякі види витримують зміну солоності, і для них опріснення акваторій не стало критичним, каже він. Але водночас багато морських організмів не пристосовані до життя у прісній воді, і вони загинули.
"Наприклад, мідії – прикріплені організми, вони не можуть рухатися. Більше трьох тисяч тонн мідії загинуло тоді в прибережній зоні", - повідомив Демченко.
Він пригадав, що фахівці Інституту морської біології НАН України збирали факти у кримінальній справі про екоцид. Вони, зокрема, оцінювали втрати біорізноманіття, особливо зосередилися на мідії, "тому що це промисловий вид у Чорному морі, тобто він має певну ринкову вартість і тому піддається об'єктивному оцінюванню". Інші ж організми важко обліковувати, пояснив науковець.
"Всі мігруючі види риб або ті, які живуть у товщі води, могли загинути, але в кримінальній справі довести це складно. У нас не було можливості відловлювати якийсь вид або збирати на великій площі загиблих риб та інші організми, які викидало на берег, і реєструвати їх. У будь-якому разі це не було б настільки об'єктивним доказом, як мідії", - каже Демченко.
Він наголосив, що вчені інституту досліджували й інші зміни після Каховки, зокрема зміни стану планктону, інших ракоподібних на узбережжі.
"Ми бачили, що одні організми загинули, а інші, навпаки, почали стрімко розмножуватися, тому що покращились їхні кормові умови. Наприклад, гамаруси, які харчуються відмерлими організмами на дні моря. Після каховської катастрофи їхня чисельність стрімко зросла. Але вже через рік екосистема повернулася до середніх річних показників у співвідношенні видів", - розповів біолог.
Також, за його словами, популяція мідії почали відновлюватися. Це сталося завдяки тому, прісна вода не потрапила до самого дна, а рухалася поверхнею на глибині 2-3 метри, і приблизно 30% мідій, які перебували глибше, вижили.
"І в 2024 році ми побачили спалах розмноження мідії. Раніше була конкуренція за місце, де можна прикріпитися і розмножуватися, а після Каховки ті мідії, що вижили, отримали кращі умови", - додав він.
Як писав раніше УНІАН, після підриву Каховської ГЕС природа створила "найбільший екологічний експеримент". Так українські науковці та екологи називають процеси, що відбуваються у Великому Лузі - новій екосистемі на Нікопольщині, історичній місцевості в нижній течії Дніпра. На території, яка ще кілька років тому була дном водосховища, стрімко росте молодий ліс, повертаються птахи та дикі тварини.
Також ми повідомляли, що після підриву Каховської ГЕС вперше за понад пів століття до Дніпра повернулися осетри. За словами співробітника Національного заповідника "Хортиця" Михайла Муленка, що після будівництва гідроелектростанції їм нікуди було йти, адже не було передбачено створення так званого рибоходу. А от після руйнації ГЕС вже зафіксували не одну зустріч з цими рибами.