Зараз люди намагаються врятувати унікальну природу острова від чужинців, яких самі ж і завезли
Тенерифе - найбільший з островів Канарського архіпелаагу, відомий широким масам в першу чергу як великий туристичний центр. Однак екосистема цього острова перебуває на межі катастрофи через одну помилку, зроблену людьми понад пів століття тому.
Як пише видання La Nacion, у 1971 році на острові випустили 11 особин дикого барана з родини бикових, відомого також як муфлон. Метою був розвиток спортивного полювання.
У гірській місцевості вони знайшли сприятливі умови для існування та розмноження. Але на Тенерифе не було природних хижаків, здатних стримувати зростання їхньої популяції, а необхідних механізмів контролю за чисельністю тварин спочатку не передбачили.
"Те, що починалося як план сприяння спортивному полюванню на Тенерифе, з плином чотирьох десятиліть перетворилося на екологічний кошмар для однієї з найунікальніших екосистем Канарських островів", - пише видання.
Основну небезпеку муфлони становлять для ендемічних рослин, частина яких у природних умовах росте виключно на Тенерифе. Інтенсивне випасання перешкоджає відновленню рослинності, зокрема рідкісної фіалки Тейде. Крім того, тварини витоптують ґрунт, прискорюючи ерозійні процеси та порушуючи природний баланс території, яка розвивалася в географічній ізоляції протягом тисячоліть.
До того ж муфлони добре пристосовані до життя у важкодоступній гірській місцевості. Тож контролювати їхню чисельність фізично дуже важко.
Через завдану місцевій природі шкоду муфлона внесли до Іспанського каталогу інвазійних чужорідних видів. Наразі відповідні органи реалізують програми контролю чисельності тварин, намагаючись зменшити їхню популяцію та захистити унікальну флору острова.
Як писав УНІАН, нове дослідження спростувало міф про сліпоту кажанів: вони активно використовують не лише ехолокацію, а й зір, а їхні очі допомагають стабілізувати зображення під час польоту та відстежувати рухомі об’єкти.
Також ми розповідали, що у Польщі науковці та рибалки виловили у Віслинській затоці понад 9 тисяч європейських вугрів і перевезли їх у відкрите Балтійське море, щоб вони уникли вилову в російських водах та змогли продовжити міграцію до місць нересту. Частині риб встановили акустичні передавачі, завдяки яким дослідники відстежуватимуть їхній шлях через Балтійське море та Датські протоки до Атлантики.