Цим пернатим дуже подобається насіння очерету.
На території Національного природного парку "Тузлівські лимани", що на Одещині, мешкає вусата синиця – науковець оприлюднив відео, ймовірно з фотопастки, на якому зафіксованого яскравого пернатого.
Як зазначив доктор біологічних наук, співробітник нацпарку Іван Русєв, попри війну, природа живе за своїми законами.
"По цих яскравих вусах видно, що це вусата синиця (Panurus biarmicus) - аборигенний вид птахів, який живе постійно на одному місці у Національному природному парку "Тузлівські лимани". Їх можна чути в очереті Тузлівської Амазонії кожного сезону і навіть зараз - в новорічні свята. Звісно, вони страждають від шумів війни, як і багато інших видів..." - констатував дослідник.
За його словами, взимку вусаті синиці - головні пернаті мешканці очеретяних заростей. Їм дуже подобаються насіння очерету - це головна їжа і смаколики у цей сезон. Навіть якщо снігом накриє землю, додав Русєв, насіння очерету завжди їм буде доступне.
Синиця вусата, або сутора вусата (Panurus biarmicus), – єдиний вид роду вусата синиця у монотиповій родині Panuridae. Це невеликий, трохи менший за горобця птах. Хвіст довший за тіло. Верх тіла іржаво-рудий, низ білий, боки рудувато-рожеві. У самців голова попелясто-сіра, із широкими чорними "вусами", підхвістя чорне. У самок голова руда, "вусів" немає, підхвістя руде. Крила бурі, з білою смугою. Тримається заростей очерету, рідше прибережних заростей верби.
Гнізда ці птахи починають будувати у квітні. Глибоке чашкоподібне гніздо влаштовує в кущах болотяних рослин, на купинах або стеблах очерету над водою, вимощуючи його з болотяних рослин і листя. Популяції зазнають значної шкоди через спалювання очеретів, знищення водно-болотного угіддя, велика кількість птахів гине під час суворих зим. Вид занесений до Бернської конвенції з охорони флори, фауни та природних середовищ існування.
Як писав УНІАН, нещодавно на території Національного природного парку "Тузлівські лимани" в Одеській області зафіксували на відео зайця, який прийшов на водопій. Співробітник нацпарку Іван Русєв розповів, що це заєць сірий (русак), що прийшов на узбережжя лиману попити води, солоність якої сягає 12 проміле. Зайці мешкають у заповіднику на ділянках, де часто з'являються шакали, лисиці, борсуки.