Після ракетних та дронових атак концентрації забруднювальних речовин поблизу станцій моніторингу в окремих випадках зростали на понад 1000%.
Науковці заявляють про екологічний парадокс війни, коли небезпечні локальні піки забруднення можуть становити найбільшу загрозу для людей.
Як зазначає Національна академія наук, науковці представили перше у світі комплексне дослідження того, як повномасштабна війна вплинула на якість атмосферного повітря - від миттєвих наслідків ракетних ударів до довгострокових змін на рівні всієї країни.
Зауважується, що цю роботу виконали фахівці Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України. Її результати було опубліковано у міжнародному журналі Environmental Science and Pollution Research (Q1).
Так, дослідження показало, що після ракетних та дронових атак концентрації забруднювальних речовин поблизу станцій моніторингу зростали в середньому на 100-400%, а в окремих випадках - на понад 1000%.
"Водночас у довгостроковій перспективі ситуація виявилася парадоксальною: у великих містах і промислових регіонах частина показників забруднення навіть зменшилася - через руйнування підприємств, скорочення транспорту та зміни в енергетиці", - йдеться в результатах дослідження.
Крім того, супутникові дані Sentinel-5 Precursor зафіксували загальне зниження рівнів NO₂ на 10-30% у великих містах та вздовж лінії фронту.
Утім, підкреслюють науковці, це не "екологічне покращення". Це - наслідок руйнувань, втрат та зупинки економіки.
"Науковці говорять про екологічний парадокс війни: загальне зменшення частини викидів супроводжується небезпечними локальними піками забруднення - після вибухів, пожеж і через масове використання дизельних генераторів. Саме ці короткі, але різкі сплески можуть становити найбільшу загрозу для людей", - наголошується у повідомленні.
Повідомляється також, що дослідження базується на аналізі тисяч вибухів та поєднує наземні спостереження з супутниковими даними, що дозволило вперше оцінити реальний вплив війни на атмосферу України у регіональному масштабі.
Так, отримані результати важливі не лише для науки. Вони можуть стати основою для: документування екологічних наслідків російської агресії; обґрунтування міжнародних компенсацій; формування стратегій післявоєнної відбудови та модернізації системи управління якістю повітря.
Як повідомляв УНІАН, раніше окупаційні війська підірвали дамбу неподалік від Костянтинівки Донецької області.
Сергій Гапон, завідувач лабораторії ГІС Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку зауважив, що про регіональну екологічну катастрофу на рівні великого водосховища зараз не йдеться. Найімовірнішим сценарієм є локальна гідрологічна подія з гуманітарними наслідками.