Науковець пояснив, наскільки війна та окупація вже змінили екосистеми на півдні.
Окупація росіянами узбережжя Азовського моря та бойові дії негативно вплинули на екологічну ситуацію в регіоні, зокрема, виникла загроза зникнення тих істот, які мешкали саме в цьому регіоні.
Також могли змінитися міграційні шляхи птахів, розповів УНІАН кандидат біологічних наук, доцент кафедри екології Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Максим Височин.
Наскільки війна та окупація вже змінили екосистеми Азовського моря біля Бердянська і Кирилівки? Те, що сталося, вже незворотні процеси?
Зараз це дуже проблематично дослідити, тому що інформації про ситуацію біля цих окупованих прибережних міст майже немає. Ця територія повністю закрита для збору наукових даних, і ніхто не проводить там дослідження щодо змін, які відбулись в екосистемах.
Можна казати не про зміни як факт, а про загрози, які, імовірно, виникнуть. Є дуже багато факторів, які впливають на екологічний стан Азовського моря. До військових дій проводились ретельні дослідження майже на всьому узбережжі.
На околицях Бердянська (Запорізька область), у бік Генічеська (Херсонщина) та у Донецькій області була ціла мережа об’єктів природного заповідного фонду – Приазовський, Азово-Сиваський національні природні парки, національний природний парк "Меотида". Зараз всі ці об’єкти окуповані та не працюють, і звідти не надходить інформація.
Це були дуже важливі осередки біорізноманіття. Прибережна смуга характеризувалась різноманіттям екосистем. Зокрема, там були важливі місця для гніздування багатьох водно-болотних і степових видів птахів, багато з яких – рідкісні. Наприклад, у національному природному парку "Меотида" свого часу була дуже велика колонія мартина чорноголового, вона була одна з найбільших у Європі.
Звісно, бойові дії, особливо вибухи – це дуже негативно впливає на стан населення птахів. Ще до повномасштабного вторгнення РФ на окупованій частині "Меотиди" (Крива коса) російські військові проводили навчання, і там колонія мартина чорноголового взагалі зникла. Росіяни не дуже дивляться – є щось рідкісне на окупованій території чи ні, вони просто роблять те, що їм треба, а це може призвести до зникнення рідкісних видів назавжди.
Азовське море – одне з наймілкіших морів, його солоність завжди була низькою, але останнім часом, навіть до військових дій, спостерігалось підвищення цього показника, який кардинально впливає на всі морські екосистеми.
Зараз виникають також додаткові екологічні проблеми через розливи нафтопродуктів, потоплені кораблі. Все це може дуже негативно відбиватись на всьому живому, у тому числі на мікробіоту – особливо на тих мікроорганізмах, які мешкають у воді, які "формують" всю екосистему, утворюють органічну речовину з енергії Сонця, яка своєю чергою забезпечує живленням усі інші організми моря.
Нафтопродукти або інші токсичні речовини через харчові ланцюги потрапляють в організми різних істот: наприклад ракоподібні живляться одноклітинними тваринами, які вже накопичили токсичні речовини, у свою чергу харчуючись органікою. Рачків поїдає риба, а рибу їдять морські птахи. Таким чином токсини накопичуються в організмах птахів і можуть призвести до їх загибелі або неможливості розмноження.
Токсичні речовини можуть накопичуватись, відразу не вбиваючи птахів. Через ці речовини цілі популяції можуть зменшити свою чисельність чи навіть зникнути.
Але щоб загалом оцінити екологічні зміни в Азовському морі і на його узбережжі через війну та окупацію, потрібно провести дуже масштабні комплексні дослідження. Деякі екосистеми можна буде відновити, але на це потрібні будуть і час, і великі кошти.
Що зараз може відбуватися з морем і узбережжям Азову без нормального екологічного контролю? Що відбувається зі стічними водами та очисними системами курортів?
Без контролю найімовірніші проблеми – це неочищені або недостатньо очищені стоки, аварійна робота каналізаційних мереж, потрапляння побутової хімії, органіки, мікробного забруднення, фосфатів і азотних сполук у море та лимани.
Пошкодження або знеструмлення водно-каналізаційної інфраструктури під час війни може збільшувати скиди стічних вод, а пошкоджені промислові й портові об’єкти стають джерелами хімічного забруднення. Щодо окупованого Азовського узбережжя є свідчення про скиди каналізаційних стоків у річки з подальшим потраплянням у море. ЗМІ писали, що окупаційна влада скидала каналізаційні стоки в річки, і це потрапляло в акваторію Азовського моря, а купання в окремі періоди забороняли через забруднення води.
Для Бердянська, Мелітополя і Кирилівки немає відкритих незалежних аналізів, які дозволили б точно оцінити стан води саме в цих точках, але ризик проблем зі стоками, очисними спорудами і пляжною санітарією є дуже високим.
Якщо побутові стоки неочищеними безпосередньо зливати в море, то прибережні екосистеми можуть зазнавати дуже значного негативного впливу.
Ефективне управління побутовими стоками – це дуже важливо. Якщо злив припинити, взяти під контроль санітарний стан очисних споруд, то екологічна ситуація на курортах може досить швидко покращитися.
Наскільки небезпечними для Азовського моря є бойові дії, паливо, затонула техніка, кораблі та боєприпаси?
Це все велика небезпека для всього живого, особливо для морських ссавців (дельфінів), для риби. Акустичні впливи, зокрема, вибухи, а особливо – підводні, призводять або загибелі цих істот, або дезорієнтації.
Паливо і мазут токсичні для планктону, молюсків, ракоподібних, риб і птахів. Особливість мазуту в тому, що він може не залишатись лише на поверхні, а опускатися на дно, де його практично неможливо швидко нейтралізувати. Далі він може накопичуватись у донних організмах, молюсках, ракоподібних, бичках та інших ланках харчового ланцюга. На відновлення попереднього екологічного стану морського дна можуть піти десятки, можливо навіть сотні років.
Через те, що дно вкривається плівкою з нафтопродуктів, можуть зникнути бентосні організми, а їх відсутність призведе до розбалансування всієї екосистеми.
Нафтова плівка токсична для мікроскопічних організмів поверхневого шару води, який є важливим "інкубатором" для молоді багатьох водних організмів. Також плівка перекриває доступ кисню до води, де він мав би розчинятися і таким чином його не отримують живі організми, для потреб своєї життєдіяльності.
Затонула техніка і кораблі небезпечні не лише як металобрухт. Вони можуть містити паливо, мастила, боєкомплекти, токсичні речовини, а також пошкоджувати донні біоценози. Боєприпаси й вибухи – це ще й хімічне та акустичне забруднення. Вибухова хвиля може впливати на морських тварин, особливо китоподібних, а залишки боєприпасів, важкі метали й продукти горіння можуть роками залишатися у ґрунтах, донних відкладах і прибережних екосистемах.
Що відбувається із заповідними територіями і косами Азовського узбережжя? Що сталося з дельфінами, птахами та морськими тваринами в Азовському морі?
Азовське узбережжя – це система лиманів, кіс, мілководь, нерестовищ, місця концентрації птахів тощо. Приазовський національний природний парк охоплює дуже важливі і степові, і лиманні прибережні території. Він відразу опинився під окупацією під час повномасштабного вторгнення РФ 2022 році.
У межах парку також є Молочний лиман. Він був дуже важливим оселищем для низки видів водоплавних птахів та нересту морських риб. Звісно, дуже важко сказати що зараз відбувається з тваринним світом на окупованих територіях, бо для цього потрібно проводити дослідження. Стан навколишнього природного середовища цих територій у довоєнний період задокументовано у щорічних "Літописах природи" національного парку (обов’язковий документ для всіх національних парків і заповідників України в якому містяться результати річних досліджень живої природи). Тобто, ми знаємо що було до війни. Але, щоб знати, наскільки популяції тварин скоротилася за час бойових дій, потрібно провести нові дослідження і порівняти їх з тими, які ми маємо. Звісно, бойові дії зараз унеможливлюють подібні роботи на окупованих територіях.
Але можна відверто казати, що через агресію РФ порушуються шляхи міграції птахів. Узбережжя Азовського моря – це був дуже важливий міграційний шлях для багатьох видів пернатих, які повертались на місця гніздування з південних країн. Такі фактори як вибухи, шум від військової техніки може спричинити зміну повітряних шляхів у птахів. Це може безпосередньо негативно впливати на чисельність птахів.
У Чорному морі кількість загиблих дельфінів, яких спостерігали на узбережжі, під час війни збільшилась у 2-3 рази у порівнянні з попередніми роками (2019-2021 роки). Такі дослідження проводилось на узбережжі Чорного моря на території України, Румунії, Туреччини, Грузії та Болгарії. Скоріше за все, чисельність загиблих дельфінів збільшилась саме через вплив війни - через акустичні впливи військових кораблів, підводних човнів, вибухів та забруднення нафтопродуктами.
Вплив на дельфінів в Азовському морі, скоріше за все, був ще сильнішим, оскільки все його узбережжя окуповане, там постійно трапляються вибухи, тобто ці ссавці часто зазнають негативних впливів, які можуть призводити до їх загибелі.
Я думаю, що чисельність дельфінів, яка була в Азовському морі до війни, значно зменшилась (згідно з відомостями із Червоної книги України, станом на 2009 рік в Азовському морі було не більше 1 000 особин). Але я можу лише робити припущення. Щоб знати точну кількість тварин, потрібно провести науково-дослідні роботи з їхнього обліку вже зараз і порівняти з даними за попередні роки.
Чи правда, що Азовське море є дуже "крихкою" екосистемою і відновити його після війни може бути складніше, ніж здається?
Азовське море маленьке та мілке (максимальна глибина до 15 метрів), у ньому відносно "невеликі" запаси води, і його дійсно вважають "крихкою" екосистемою, бо воно реагує навіть на незначні зміни стану фізико-хімічних показників.
Зараз відомо, що солоність Азовського моря з 11 проміле зросла до 16 проміле (таку цифру реєстрували у середині моря в 2025 році). Така солоність близька до солоності Чорного моря (близько 18 проміле). А це вже серйозний виклик для багатьох "азовських" організмів.
Азовське море унікальне за рахунок саме невеликої солоності води. Усі живі організми, які населяють це море, у тій чи іншій мірі пристосовані саме до такої солоності, яка була раніше. Різка зміна цього показника призводить до того, що живі організми, які жили в умовах невеликої солоності, або зникнуть, або вимушено пристосуються до нових умов. На місце видів що зникнуть прийдуть нові види, які краще адоптовані до різних умов солоності або "полюбляють" високу солоність води. Переважно це будуть вселенці з Чорного моря. А це може призвести до втрати біорізноманіття, і це дуже погано.
Перед повномасштабною війною, у тому числі через підвищення солоності, в Азовському морі з’явились деякі чорноморські види у досить великій кількості (наприклад, медузи-корнероти, рапани тощо). Збільшення концентрації солі у морській воді трапилось через брак прісноводних стоків – не було розведення солоної води прісною.
Чи можуть після війни виникнути проблеми з якістю води, риби та пляжів у Бердянську та Кирилівці? Що на нас чекає, до чого треба готуватися?
Звісно, у Кирилівці та Бердянську після війни можуть виникнути проблеми з якістю води, риби та пляжів.
Вже зараз можна казати, що після війни Бердянськ, Кирилівка та і решта узбережжя Азовського моря потребуватимуть великої екологічної перевірки.
Необхідно буде перевірити хімічний стан води, оцінити запаси риби, дослідити пляжі, донні відкладення, подивитись на стан очисних споруд. Я впевнений, що зараз за ними ніхто так не дивиться, як раніше. Але, щоб щось планувати, проблему спочатку потрібно дослідити.
Я думаю, що варто готуватись до великої роботи – і науково-дослідної, і щодо реалізації масштабних природоохоронних заходів для відновлення екосистем.
Як довго може відновлюватися природа Азовського узбережжя після війни - це роки, десятиліття чи наслідки можуть залишитися назавжди? Яким ви бачите майбутнє регіону?
Я не впевнений, що ми зможемо повернути екологічну ситуацію в цьому регіоні до стану, який був до війни. Але, щоб рухатися у цьому напрямку, покращити екологічну ситуацію, зменшити негативні впливи наслідків війни буде потрібна величезна державна програма, до якої входитиме, зокрема, екологічний моніторинг – тобто потрібно буде досліджувати ті процеси, які відбулись, вивчати в якому напрямку йде природне самовідновлення, а потім вже визначити, що можна зробити для екосистем, які природоохоронні заходи і проекти можна буде реалізувати.
Потрібно буде зробити картографування місць, де є затонула техніка, вказати на картах ділянки, які зазнали забруднення нафтопродуктами. Це потрібно для того, щоб у подальшому спланувати відновлювальні роботи.
Якщо ми говоримо про проблеми, які виникли через стічні води, то у разі налагодження правильної роботи каналізаційної системи негативний вплив на довкілля від стічних вод можна буде ліквідувати за кілька років. Солоність Азовського моря можна повернути до попереднього рівня, якщо провести гідрологічні роботи, відновити нормальний скид прісної води у море. Але це величезна робота, на неї можуть піти десятиліття.
На боротьбу із забрудненнями, пов’язаними із нафтопродуктами, можуть піти десятиліття.
Якщо суттєво зміниться біота Азовського моря, зникнуть "азовські" види, то це буде незворотній процес. Азовське море – дуже чутлива, мілководна і продуктивна екосистема. Війна та окупація створили для нього одразу кілька ударів: зупинку нормального моніторингу, ризики неочищених стоків, забруднення нафтопродуктами, мінування, військову техніку, руйнування прибережних природних територій і тиск на птахів, риб та морських ссавців.
Найнебезпечніше те, що ми не маємо повної незалежної картини, бо узбережжя окуповане. Але вже зараз зрозуміло, що після війни Бердянськ, Кирилівка й усе Азовське узбережжя потребуватимуть не просто відновлення "відпочинку", а великої екологічної перевірки води, риби, пляжів, донних відкладів, очисних споруд і заповідних територій.