Виробник вважає, що зміна назви може призвести до короткострокового зниження попиту.
З січня 2026 року Україна має перестати виробляти власні міцні алкогольні напої під назвами "коньяк", "шампанське", "мадера", "херес", "кальвадос", а також "фету" тощо. Це передбачено положеннями Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.
Згідно з документом, Україна зобов’язалася охороняти понад 3 тисячі географічних назв товарів, що походять з території Євросоюзу. Перехідний період терміном в 10 років для ряду таких товарів завершується наприкінці 2025 року.
Так, "коньяком" тепер називатиметься тільки алкогольний напій з білих сортів винограду, який виробляється виключно в округу міста Коньяк у регіоні Нова Аквітанія у Франції. Відповідно, "шампанське" – це продукт виключно однойменного регіону Франції, усе інше – ігристе вино. Схожа ситуація із рештою позицій у списку. Така практика відповідає положенням міжнародного торговельного права.
Географічна назва вказуватиме на те, що продукт походить з певної місцевості, якою зумовлені його характеристики. Сюди входять особливості грунту, кліматичні умови, певні традиції виробництва тощо. Продукти з таким географічним зазначенням належать до вищої категорії і мають більш високу ціну.
З 1 січня Україна має тільки перестати виробляти продукти з географічним зазначенням – заборони їхнього продажу немає, повідомив в розмові з УНІАН перший віце-президент Торгово-промислової палати України Михайло Непран.
"Буде поступове закінчення тих торгових партій, які були. З продажу ніхто знімати не буде і переклеювати етикетки теж", – каже Непран.
Фахівець каже, що великі виробники до цього переходу готувалися. Невеликі і середні – рано чи пізно теж змушені будуть це зробити.
"У нас був десятирічний період, навіть європейська спільнота виділяла гроші на підготовку для переходу. Достатньо великі виробники це зробили, особливо ті, хто зацікавлений в експорті в країни ЄС", – коментує експерт.
Ті, хто орієнтовані на внутрішній ринок, ще якийсь період потягне з переходом, вважає експерт.
Як розповів УНІАН СЕО Bayadera Group Анатолій Корчинський, компанія має намір перейменувати усі свої коньяки на бренді.
"Всі коньяки, які ми будемо виробляти з січня наступного року, вже матимуть назву "бренді". Ми на фінішній прямій із виробництвом останнього коньяку України під брендом Koblevo", – зазначає він.
Кожен коньяк – це бренді, але не кожен бренді може називатися коньяком, розповідає Корчинський.
"Бренді – це загальна назва для всіх дистилятів, виготовлених із виноградних або фруктових виноматеріалів і витриманих у дубі. Коньяк – це бренді, але з дуже конкретними вимогами: він може вироблятися лише в строго визначеному регіоні Франції та за специфічними правилами виробництва", – пояснює специфіку виробник.
Корчинський підкреслює, що зміна назви не впливає на смак, стиль та органолептичні характеристики продукції.
Поціновувачі міцних напоїв в Україні звикли пити коньяк і вважають, що бренді – це щось більш дешеве та менш якісне, кажуть УНІАН про розповсюджену помилку наші спікери.
"Є таке поняття, як впізнаваність товару. Бренді і коньяк – вони десь схожі. Але міняти смаки споживача не так-то й просто. Останні сто років ми пили коньяк, а бренді – це здавалося щось незрозуміле, з романів", – каже нам Непран.
Для багатьох українців ще неочевидно, наскільки близькими є ці напої, погоджується Корчинський.
"Нещодавно ми провели дослідження, яке показало: споживачі сприймають бренді як напій із нижчою цінністю, ніж коньяк. Є висока ймовірність, що така зміна назви призведе до тимчасового зниження попиту протягом найближчих місяців", – констатує виробник.
Логічним кроком могла б стати масштабна рекламна кампанія, яка пояснила б: сьогоднішнє бренді – це той самий вчорашній коньяк, просто з новою назвою, продовжує Корчинський. Однак такі комунікації потребують значних бюджетів.
З виробничої точки зору Корчинський не бачить жодних мінусів – технологічний процес залишається незмінним, проте зазначає, що документальний перехід довгий та доволі складний.
"Перехід на термін "бренді" – це складний і багатоетапний процес, який стосується не лише оновлення дизайну. Повністю уникнути витрат, пов’язаних із заміною етикеток, неможливо. Широкий асортимент та наявність позицій із нестабільними обсягами продажів, на які впливає низка зовнішніх факторів, формують суттєві залишки продукції – і частину з них доведеться списати. До цього додаються витрати на оновлення всіх рекламних матеріалів", – перелічує спікер.
Це непростий і болючий етап, особливо в умовах конкурентного ринку, додає виробник.
Якщо виробники продовжать випуск українського бренді під географічним зазначенням-назвою "коньяк", вони понесуть адміністративну відповідальність і сплатять штраф, повідомляє Корчинський.
"Передбачені штрафи за порушення правил географічних зазначень – від 5 до 15 мінімальних заробітних плат. З 1 січня 2026-го це буде 43 235 грн – 129 705 грн", – коментує виробник.
Непран додає, що наслідки будуть залежати також і від самих європейців – наскільки вони будуть відслідковувати можливі порушення.
"Наскільки я знаю, кримінальної відповідальності за це не передбачено. Під час війни європейці можуть на цю ситуацію дивитися більш-менш лояльно. Міжнародні структури по багатьох інших речах десь так і дивляться. Але по закінченню війни – будуть переслідування, будуть юридичні наслідки. А якщо вони його підведуть під інтелектуальну власність, то там може бути і кримінальна відповідальність", – резюмує Непран.
Вірменія, яка має таку саму давню історію виготовлення коньяків, як і Україна, ще в 2021 році погодила з ЄС відмовитися використовувати назву "коньяк" для місцевої алкогольної продукції. На ребрендинг Європа виділила Вірменії 3 мільйони євро.
Водночас Китай в минулому році запровадив санкції проти європейського коньяку після того, як ЄС підняв тарифи на китайські електромобілі.