Найскладнішою ситуація залишатиметься у прифронтових регіонах України, зазначив експерт.
Остання атака Росії завдала пошкоджень енергетичній інфраструктурі України, однак вони не становлять загрози для роботи енергосистеми та не призведуть до запровадження графіків відключень. Про це в коментарі УНІАН повідомив енергетичний експерт Геннадій Рябцев.
"Удари були, пошкодження є. Але пошкодження не є критичними для нормальної роботи енергетичної системи України впродовж міжсезоння. Будуть проведені всі відновлювальні та ремонтні роботи. З того, що відомо станом на сьогодні, жодних стабілізаційних графіків чи будь-яких інших вимкнень не планується запроваджувати", - сказав Рябцев.
Експерт також не очікує повернення масових графіків відключень навіть із настанням літньої спеки.
"Я не думаю, що взагалі будуть якісь стабілізаційні графіки. Так, зростання споживання електричної енергії після плюс 25 градусів фіксується, але це зростання не є таким великим, як, наприклад, взимку. Тому чогось надзвичайного не буде. Баланс, думаю, вдасться втримати", - відмітив експерт.
Рябцев пояснив, що основне літнє навантаження на енергосистему створюють не побутові кондиціонери, а промислові підприємства, які потребують підтримання певного температурного режиму для виробничих процесів.
"Якщо казати про кондиціонування повітря, то воно здійснюється передусім в день. І йдеться не про побутове кондиціонування, а передусім про промислове кондиціонування повітря", - зазначив він.
Йдеться, зокрема, про те, що для частини харчових виробництв критично важливо дотримання температурного режиму під час технологічних процесів. За високих температур може ускладнюватися робота в харчовій промисловості. Наприклад, за його словами, може танути масло чи шоколад під час фасування продукції без належного охолодження.
Експерт також відмітив, що саме вдень, коли промисловість активно споживає електроенергію, найбільше працюють сонячні електростанції, що дозволяє компенсувати додаткове навантаження.
"Укренерго" розрахувало свої можливості з обсягами споживання і не прогнозує якихось сценаріїв, які б передбачали застосування графіків стабілізаційних вимкнень", - сказав Рябцев.
Водночас експерт наголосив, що локальні аварійні відключення після російських атак можливі й надалі. Як приклад він навів Київ, де після останнього удару без світла залишилися близько 140 тисяч споживачів, однак більшість із них оперативно перепідключили.
"Стабілізаційних графіків чи графіків обмеження потужності по всій Україні не буде на постійній основі. Так, їх можуть запроваджувати, як запроваджували після атаки в Києві… Але це не матиме масового характеру", - розповів Рябцев.
Найскладнішою ситуація, за його словами, залишатиметься у прифронтових регіонах, де через постійні обстріли знеструмлення продовжуватимуться.
Зокрема у Харкові можливі тимчасові обмеження електропостачання, але вони повʼязані насамперед із плановими ремонтами та модернізацією мереж.
"Якщо раніше можна було цього не робити завдяки наявності дублюючих різноманітних додаткових, резервних та інших ліній, то тепер таких резервів обмаль в Харкові і в інших регіонах, які близько до лінії фронту. Тому на час проведення таких ремонтних робіт, на жаль, змушені енергетики вимикати споживачів", - пояснив Рябцев.
За його словами, міжсезоння традиційно використовується для проведення регламентних робіт на енергетичних об'єктах, коли навантаження на систему є найнижчим. Якщо відключення тривають довше, це може свідчити про встановлення нового обладнання або введення в експлуатацію додаткових потужностей.
У ніч з 1 на 2 червня росіяни вчергове завдали масованого удару по Україні. В Міненерго тоді повідомили, що внаслідок атаки частина споживачів у Києві, а також Київській, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Сумській, Харківській та Черкаській областях тимчасово залишилися без електропостачання.
Перший віцепрем’єр-міністр, міністр енергетики Денис Шмигаль заявив, що Росія системно атакує об’єкти критичної інфраструктури, аби виснажити оборону країни, оскільки не може перемогти Україну на полі бою.