На минулому тижні в Росії продовжилась гостра паливна криза. Вона охопила маже всі регіони Російської Федерації – п’ятдесят три з вісімдесяти трьох: від Кубані до Томська та Татарстану. Найбільші прояви кризи були в окупованому РФ українському Криму, який росіяни також – помилково - вважають своїм регіоном (тут пальне не відпускали ні за готівку, ні за оплату банківськими картками, а талони та електронні QR-коди на місцевих АЗС, які діяли якийсь час, повністю анульовані).
Загалом, криза призвела до втрати близько 25% загальнонаціонального виробництва бензину. У в третині російських регіонів на АЗС почали наливати не більше повного бака бензину, або 50 літрів.
Російська влада виявилась безпорадною перед обличчям війни.
Профільний віце-прем’єр Новак проводив нараду по цінах з чиновниками, регіони створювали штаби по забезпеченню паливом, але результати були нульовими.
Бензин на заправках, за офіційною статистикою, зростав в ціні на 0,95% за тиждень. Однак в розрізі регіонів - в тому ж Криму - бензин коштував вже вдвічі дорожче, ніж в США.
І саме тут настає момент істини.
Річ у тім, що ціни на паливо в Російській Федерації вже давно перевищили світові.
Однак за законодавством РФ, нафтовим компаніям виплачували паливний демпфер (такий собі "глушник" коливань) як раз за те, щоб ціни на ринку всередині країни були нижчими за світові. Неформально паливний демпфер завжди платили під ремонти нафтопереробних заводів. Тепер же, коли формального приводу для виплати немає, а необхідність ремонтів НПЗ є, і вона немаленька, владі потрібно буде щось пояснювати людям та нафтовим компаніям.
І, схоже, що уряд РФ вирішив просто кинути нафтовиків. Оскільки суди почали масово приймати рішення по страховим виплатам при руйнуваннях НПЗ про те, що епізоди руйнації НПЗ не є форс-мажором. Простими словами, війна, типу, йде вже давно, і до цих ризиків страховики мали б підготуватись.
Таким чином, тут створюється цікава ситуація. Так, на початку війни всі воєнні ризики на себе автоматично прийняла донька Центробанку РФ (ЦБР) – РНПК (російська національна перестрахувальна компанія), тож тепер в Росії виникає питання: чи схоче ЦБР (через РНПК) платити за масові руйнації НПЗ?
Особисто я в очікуванні великої битви між ЦБР та урядом Російської Федерації, який хоче зекономити на демпфері, надавши справі офіційний хід