В Україні знову заговорили про підвищення граничних цін на електроенергію для бізнесу. Однак економісти попереджають, що це рішення може боляче вдарити по українській промисловості, призвести до скорочення виробництв та масових звільнень.
На початку квітня відбулась важлива подія, якій не було приділено достатньої уваги. Проте, яка може торкнутися кожного українця та доволі боляче вдарити по кишеням.
Регулятор на ринку електроенергії – Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) – розпочала процедуру перегляду граничних цін для бізнесу. На засіданні, що відбулося 7 квітня 2026 року, було схвалено відповідний проєкт постанови НКРЕКП "Про граничні ціни на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку". З ним можна ознайомитися на офіційному сайті регулятора.
За логікою регулятора, граничну ціну на електричну енергію для бізнесу необхідно підняти з 15 000 до 17 000 грн/Мвт·год.
НКРЕКП наводить декілька аргументів на користь такого підняття.
По-перше, "наявність істотного коливання цін на РДН, ВДР та/або балансуючому ринку". Причому про такі коливання повідомили самі учасники ринку: АТ "Оператор ринку" та НЕК "Укренерго".
По-друге, "ризик виникнення проблем щодо належного функціонування енергетичної системи України" та "виникнення додаткового непрогнозованого дефіциту генеруючих потужностей та мережевих обмежень" внаслідок бойових дій.
По-третє, "конфлікт на Близькому Сході негативно впливає на забезпечення ресурсами, зокрема природним газом, що призводить до їх дефіциту та зростання в ціні".
Подібне рішення НКРЕКП вже приймала взимку, коли ціни в Європі перевищували українські граничні ціни. Тоді це дійсно дало швидкий ефект: імпорт різко зріс, і це дозволило скоротити відключення та стабілізувати систему.
Але чи виправдане таке рішення зараз? Аргументація та сама: єдиний спосіб закрити нестачу електроенергії в Україні у пікові години - імпортувати її з ЄС за будь-якою ціною, а далі "невидима рука" ринку розбереться.
У відповідь на намір підняти ціну, промисловці та бізнес-асоціації вже заявили, що це поставить під загрозу подальшу роботу енергоємних виробництв. Як наслідок, можливі зупинки підприємств, скорочення робочих місць та подорожчання товарів, що відчує на собі кожен українець.
Економісти повідомляють – на початку 2026 року ціни на електроенергію для української промисловості нерідко були найвищими у Європі.
Так, за підрахунками економіста Олексія Куща, протягом цієї зими вартість електроенергії в Україні складала в січні - 164 €/МВт·год (1-ше місце в Європі); в лютому - 192 €/МВт·год (1-ше місце); в березні 2026 - 133 €/МВт·год (3-тє місце). Але це все одно у 1,5-2 рази дорожче, ніж у сусідніх Польщі, Угорщині, Румунії або Словаччині.
"Коли в 2019 році вводилися прайс-кепи (або граничні ціни) на електроенергію для непобутових споживачів, це робилося для захисту вітчизняного виробника, гармонізації українського енергетичного ринку з європейським та створення умов для залучення інвестицій в розвиток енергетики", - пояснює необхідність прайс-кепів Олексій Кущ.
При цьому він підкреслює, що за 7 років існування такої моделі фактично нічого зроблено не було.
Економічний оглядач Сергій Лямець сумнівається в доцільності таких дій регулятора.
"Зараз це рішення виглядає дуже кулуарним та навіть корупційним", - стверджує він.
"Трейдери хочуть високих прайс-кепів, бо це їхні прибутки. За деякими оцінками, у січні-лютому 2026 року трейдери заробили додатково 4,5-6,5 млрд грн. Цей ефект можна назвати ефектом підняття прайс-кепів. За умови високих кепів, трейдери купують дешеву атомну енергію у "Енергоатому" або імпортують за європейськими цінами. Продають за "розігнаною" імпортом ринковою ціною", - розкриває схему Сергій Лямець.
"Звісно, успіх такої схеми складається з багатьох складових. Одна з них - це прайс-кепи, і тут бажано мати "свого" міністра енергетики та прем'єр-міністра, а також "своїх" людей у Нацкомісії з тарифів. Інша умова - потрібен контроль над "Енергоатомом", аби він і далі продавав свою енергію дешево", - продовжує економічний оглядач.
Як бачимо з логіки подій, поки що всі складові "успіху" дотримуються.
Економісти наполягають, що Україні потрібно розбудовувати генерацію для подолання дефіциту електроенергії. Якщо ж лише підвищувати прайс-кепи, то стимул до цього втрачається.
Рішенням проблемної ситуації може стати покладання спеціальних обов’язків на ринку газу.
"Це державний механізм, що зобов’язує постачальників (зокрема Нафтогаз, який, нагадаю дотепер є державною компанією) продавати газ за фіксованою ціною. Саме завдяки цьому рішенню Україна не замерзла цієї зими. Такий самий механізм можна ввести на газ для генерації електроенергії", - пояснює економіст Олексій Кущ.
За попередніми розрахунками економіста, ціна газу на рівні 19000 грн/1000 куб. м. гарантує період стабільності, який потрібен для нормалізації ситуації на ринку електроенергії.
Але за цей період необхідно зробити декілька важливих кроків:
Додатково, треба уважно дослідити ситуацію з простоями та ремонтами енергоблоків а також розглянути введення прогресивної шкали тарифів на електроенергію, в залежності від обсягів споживання для окремих категорій споживачів.
І при всьому цьому, уряду необхідно шукати шляхи здешевшання електроенергії для виробників України, адже чергове збільшення граничних цін призведе до зниження конкурентоспроможності експортно-орієнтованих галузей, скорочення виробництва та інвестиційних програм, зупинки частини промислових підприємств, втрати валютної виручки та посилення інфляції.
Якщо ситуацію якнайшвидше не змінити, ми ризикуємо перетворитися на бідну аграрну державу, де виробництво, переробка та додана вартість вимре як явище.
Тетяна Стежар