Мосійчук не задекларував зобов'язання перед банком за договором іпотеки / фото УНІАН
Посадовець не задекларував фінансові зобов’язання перед банком за договором іпотеки, сума яких на час завершення звітного періоду становила понад 1 млн грн.
Національне агентство з питань запобігання корупції виявило ознаки умисного декларування недостовірної інформації головою Державного агентства резерву України Вадимом Мосійчуком.
Читайте такожНАЗК знайшло порушення у декларації одного з кандидатів у президенти на мільйон гривень
Як повідомляє прес-служба НАЗК, ознаки порушення законодавства виявили у деклараціях Мосійчука, а також судді Апеляційного суду Донецької області Бориса Половінкіна.
Так, встановлено, що Мосійчук не задекларував фінансові зобов’язання перед банком за договором іпотеки, сума яких на час завершення звітного періоду становила понад 1 млн грн.
"Половінкін у декларації за 2015 рік не зазначив дві земельні ділянки в Донецькій області. Також посадовець не вказав інформацію про квартиру та нежитлове приміщення у Київській області, придбані у звітному році дружиною та сином. У декларації за 2016 рік суддя не вказав доходи дружини від зайняття підприємницькою діяльністю та у вигляді страхових виплат, кошти на її рахунку в банку та земельну ділянку сина, придбану у звітному році. Також у декларації за 2015 рік посадовець не вказав три авто дружини, а за 2016 – дохід від їх продажу. Загалом встановлено недостовірні відомості у деклараціях судді на суму понад 500 тис. грн та 1,5 млн грн відповідно", - йдеться в повідомленні.
Про виявлені правопорушення НАЗК повідомило Національне антикорупційне бюро, скерувавши обґрунтований висновок.
У відомстві нагадали, що відповідальність за декларування недостовірної інформації на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб встановлена ст.366-1 Кримінального кодексу України - штраф від 2,5 тис. до 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, або позбавленням волі на строк до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
В НАЗК нагадують, що затвердження обґрунтованого висновку та направлення його до спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції не означає визнання особи винною у вчиненні правопорушення, а є підставою для здійснення досудового розслідування.