Україна знову ризикує потрапити в «чорний список» FATF. У 2004-му нам ледве вдалося з нього вийти. Але, «заспокоївшись на досягнутому», ми можемо вже у травні поповнити ряд країн, які несуть загрозу світовій фінансовій системі...
Україна знову ризикує. Цього разу повернутися в «чорний список» країн, які на законодавчому рівні не можуть врегулювати питання протидії відмиванню нелегальних доходів. «Почесний» перелік формує група пз розробки стратегій у цій сфері FATF. У 2004-му нам вдалося покинути список, удосконаливши закон про запобігання і протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Але, "заспокоївшись на досягнутому", ми можемо поповнити ряд країн, які несуть загрозу світовій фінансовій системі. Причому вже в травні...
Хто в списку...
*** Група розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей ФАТФ (англ. Financial Action Task Force on Money Laundering- «FATF») – міждержавна організація, створена для напрацювання і реалізації колективних заходів боротьби з "відмиванням" злочинних доходів і фінансування тероризму. ФАТФ була створена в 1989 р. за рішенням країн «Великої сімки» і є основним міжнародним інститутом, що займається розробкою і імплементацією міжнародних стандартів у сфері протидії відмиванню грошей і фінансуванню тероризму. Членами ФАТФ є 35 країн і 2 організації, спостерігачами – 20 організацій і 1 країна.
Основним інструментом ФАТФ в реалізації свого мандата є 40 рекомендацій в сфері ПОД, які піддаються ревізії в середньому один раз в 5 років, а також 9 спеціальних рекомендацій у сфері протидії фінансуванню тероризму, які були розроблені після подій 11 вересня 2001 р. у зв`язку зі зростаючою загрозою міжнародного тероризму.
Відповідно до Резолюції СБ ООН № 1617 (2005), 40+9 Рекомендацій ФАТФ є обов`язковими міжнародними стандартами для виконання державами-членами ООН. ФАТФ приділяє значну увагу співпраці з такими міжнародними організаціями, як МВФ, Світовий банк, Управління ООН з наркотиків і злочинності. Дані структури реалізують свої програми, націлені на протидію відмиванню грошей і фінансування тероризму. Одним з основних інструментів реалізації рекомендацій ФАТФ на національному рівні є Підрозділ фінансової розвідки (ПФР), що відповідає за збір і аналіз фінансової інформації в межах країни з метою виявлення потоків фінансових коштів, здобутих незаконним шляхом.
Зрозуміло, що причиною нашого нестійкого становища є законодавство, вірніше його недосконалість. Так, восени минулого року парламент прийняв зміни в Закон “Про запобігання і протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», які 8 грудня у той час Президент Віктор Ющенко повернув на доопрацювання. Основні аргументи – зміни не враховують принципово нові методи і механізми боротьби з легалізацією «брудних» грошей. В той же час, Госфінмоніторінгу надаються необгрунтовано широкі повноваження зі збору і концентрації фінансової інформації, причому такі повноваження не відповідають реальним потребам для боротьби з економічною злочинністю. Ще один законопроект відносно жорсткіших заходів з боротьби з тероризмом, запропонований ще в жовтні 2009 року, до сьогоднішнього дня не був розглянутий парламентом, який пішов «на перекур» до 30 березня.
Чим загрожує "потрапляння в десятку"
З огляду на те, що Україна практично однією ногою в «чорному списку», варто прикинути, чим нам це авідгукнеться. Постраждають, перш за все, підприємці. За словами директора Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігоря Бураковського, якщо ми потрапимо в список територій, які не співпрацюють з FATF, то всі платежі, пов`язані з нами, виділять в окремий потік, який ретельно досліджуватимуть і аналізуватимуть. А це означає збільшення кількості перевірок платежів, що зрештою приведе до їх затримок. До всього іншого, для бізнесу збільшиться пакет необхідної для проплат документації. І.Бураковський не виключає і блокування розрахунків, проте, за його словами, раніше FATF не вдавалася до таких дій.
Але, як вважає головний фінансовий аналітик рейтингового агентства “Кредит-Рейтинг” Віталій Шафран, Україні особливо хвилюватися не варто, оскільки вона вже давно внесена до «чорних списків» фінансових розвідок більшості держав. За його словами, раніше FATF складала так званий список “No-cooperate list” за одним принципом, а яким чином він буде сформований тепер, невідомо. Можливо, це будуть сукупні дані з різних країн, які потім проаналізують і об`єднають. Але у такому разі треба буде врахувати претензії ЄС до Швейцарії, а також незадоволеність з боку Франції відносно Люксембурга, тобто практично кожна країна «настукає». Як FATF врегулює це питання, побачимо з часом...
В.Шафран погодився з думкою, що у разі нашого попадання в «чорний список» фінансові розвідки пригальмовуватимуть платежі, пов`язані з Україною. І хоч це не несе серйозних наслідків для нас, все ж таки на світовий прокат антиукраїнської реклами нарвемося.
Як відреагували у Держфінмоніторингу на останнє «китайське попередження», поки невідомо, відомство утрималося від коментарів. Швидше за все, тому посприяла зміна влади і пов`язані з цим «незручності». Проте з вище сказаного можна зробити висновок, що і коментувати особливо нічого.
А
Але дана статистика, звичайно, не може компенсувати недоробок законодавців. Їх трудоголізм вже давно не вселяє надій. Схоже, пролетіти мимо «чорного списку» FATF у нас не вийде. Та, як кажуть, нам не звикати.
Юлія Главацька (УНІАН)