Прийняття закону про протидію легалізації брудних прибутків "відмило" Україну від чорного списку ФАТФ, та для внутрішнього ринку він поки що не загроза. Попереду у нього нелегка імплементація...
*** Група розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей ФАТФ (англ. Financial Action Task Force on Money Laundering - "FATF") - міждержавна організація, створена для вироблення і реалізації колективних заходів боротьби з "відмиванням" злочинних прибутків і фінансуванням тероризму. ФАТФ була створена у 1989 р. за рішенням країн "Великої сімки" і є основним міжнародним інститутом, що займається розробкою і імплементацією міжнародних стандартів у сфері протидії відмиванню грошей і фінансуванню тероризму. Членами ФАТФ є 35 країн і 2 організації, спостерігачами - 20 організацій і 1 країна.
Основним інструментом ФАТФ в реалізації свого мандату є 40 рекомендацій у сфері ПІД, які ревізують в середньому один раз на 5 років, а також 9 спеціальних рекомендацій у сфері протидії фінансуванню тероризму, які розробили після подій 11 вересня 2001 р. у зв`язку зі зростанням загрози міжнародного тероризму.
Відповідно до Резолюції РБ ООН № 1617 (2005), 40+9 Рекомендацій ФАТФ є обов`язковими міжнародними стандартами для виконання державами-членами ООН. ФАТФ приділяє значну увагу співпраці з такими міжнародними організаціями, як МВФ, Всесвітній банк, Управління ООН з наркотиків і злочинності. Ці структури реалізують свої програми, націлені на протидію відмиванню грошей і фінансуванню тероризму. Одним з основних інструментів реалізації рекомендацій ФАТФ на національному рівні є Підрозділ фінансової розвідки (ПФР), що відповідає за збір і аналіз фінансової інформації в межах країни з метою виявлення потоків фінансових коштів, здобутих незаконним шляхом.
В "особливий" колір нас вже фарбували. У 2004-му нам вдалося покинути список, удосконаливши законодавство у цій сфері. Але, "заспокоївшись на досягнутому", знову потрапили в зону ризику. Зараз на тлі ухвалення закону (Закон України "Про внесення змін до Закону "Про запобігання і протидію легалізації (відмиванню) прибутків, отриманих злочинним шляхом" прийнятий ВР 18 травня, Президент його підписав) позитив у плані світового іміджу очевидний - Україна не визнана такою, яка несе загрозу світовій фінансовій системі. Але не варто скидати з рахунків вітчизняний бізнес, якого поправки стосуватимуться безпосередньо. І тут варто розібратися, що наших підприємців чекає надалі...Обіцяли - прийняли, введемо в дію потім...
Почнемо з посилення контролю. Згідно з законом, розширюється перелік суб`єктів первинного фінансового моніторингу за рахунок нотаріусів, адвокатів, суб`єктів підприємницької діяльності, які надають юридичні послуги, торговців нерухомістю (рієлторів), операторів поштового зв`язку (у частині здійснення ними переказу грошей), торговців дорогоцінними металами і каменями, аудиторів, аудиторських фірм, юридичних осіб, які проводять які-небудь лотереї, суб`єктів підприємницької діяльності, які надають послуги з бухгалтерського обліку, і деяких інших представників нефінансових професій.
Закон зобов`язав суб`єктів первинного фінансового моніторингу вживати посилені попереджувальні заходи щодо клієнтів, діяльність яких свідчить про підвищений ризик проведення ними операцій з легалізації (відмивання) прибутків і фінансування тероризму. Зокрема, такі заходи треба вживати у разі встановлення і здійснення ділових стосунків з іноземними політичними діячами і іноземними фінансовими установами.
Аналогічні законодавчі норми, як наголосив старший партнер адвокатського об`єднання "Волков Козьяков і Партнери" Сергій Козьяков, діють уже тривалий час в країнах, державна політика яких спрямована на розвиток максимально прозорої економіки. Особливо це стосується країн (у тому числі багатьох європейських), що мають проблеми, яких немає в Україні, наприклад, тероризм. "У зв`язку з цим прагнення України як держави не відставати від цивілізованої світової спільноти зрозуміле", - сказав експерт.
Між тим, за його словами, новації, передбачені законом, створять найближчим часом дискомфорт для багатьох професій, що забезпечують функціонування бізнес-процесів в економіці. "Це нотаріуси, адвокати, торговці нерухомістю, аудитори і деякі інші представники нефінансових професій. У їх професійні обов`язки тепер включено, зокрема: проведення ідентифікації клієнта, повідомлення про підозрілі операції, зберігання документів не менше 5 років, розробка і введення правил внутрішнього регулювання (посадові інструкції), - каже юрист.
Окрім того, у законі прописана норма, згідно з якою суб`єкти первинного фінмоніторингу зобов`язані надавати до Держфінмоніторингу широкий перелік інформації про грошові операції на суму понад 150 тис. грн. (щодо азартних ігор - 13 тис. грн.). Як наголосив керівний партнер ЮК "Правова гільдія "ВікторіАл" Віктор Мороз, Президент України Віктор Янукович висловив невдоволення щодо розміру сум, вважаючи за необхідне їх надалі підвищити.
І ще один важливий момент нововведень. Паралельно з розширенням переліку первинного фінансового моніторингу, збільшується кількість суб`єктів, що здійснюють функції регулювання і нагляду. Згідно із законом, до них тепер належать міністерства юстиції, фінансів, транспорту і зв`язку, економіки.
Як зазначає В. Мороз, у цьому випадку постане питання імплементації закону, оскільки до компетенції цих органів поки не входять моніторинг і контроль фінпотоків. При цьому він вважає, що на етапі імплементації обов`язково виникнуть проблеми. У першу чергу, необхідно буде внести відповідні зміни до безлічі законів і підзаконних актів як на рівні уряду, так і на рівні парламенту, конкретніше прописати законодавство про підприємництво і так далі
Між тим у Держфінмоніторингу заспокоїли щодо цього. Як вважають у відомстві, Україна намагатиметься у максимально стислі терміни пройти цей процес.
Водночас, як наголошує С. Козьяков, можна з упевненістю сказати, що професіонали, які працювали з клієнтами, які ведуть прозорий легальний бізнес, особливого дискомфорту не матимуть.
Можна тільки порадіти за прозорий бізнес. Але, з урахуванням "українського менталітету", все ж більшість фінансових операцій попереду чекає деякий шок. Хоча, "кулібіни" завжди знайдуть вихід. І навіть прийняття такого необхідного для України закону, щоб не стати краєм географії на карті світових фінансових потоків, де репутація у нас і так, м`яко кажучи, недобра, не може гарантувати непотрапляння в майбутньому до "чорного списку" FATF. На сьогодні боротьба з "брудним" капіталом нагадує випади Дон Кіхота проти повітряних млинів.
Юлія Главацька (УНІАН)