20 тисяч підприємців вже подали заявку на отримання грошей "на енергостійкість", але одержали їх не всі. Експерти роз’яснили УНІАН всі тонкощі нової програми підтримки та оцінили її ефективність.
Важко жити без світла. Але працювати – ще складніше. Особливо, якщо ти працюєш не лише на себе, а від тебе залежить доля твоїх найманих працівників. Яким без світла та ще й без зарплатні буде значно гірше.
Українська держава, усвідомивши цю проблему, з 2 лютого запустила програму "енергопідтримки" або "енергостійкості". За підсумками понад 10 днів дії програми вже можна оцінити її ефективність. Експерти також пояснили УНІАН, як до цієї програми долучитися та хто цю підтримку отримати не зможе.
Кремль "закусив вудила" та майже безупинно нищить українську енергетику, покладаючи на терор цивільного населення головні свої надії щодо примусу України до капітуляції. Кожні 2-3 дні вони б’ють по наших містах, вибиваючи енергетику.
Бізнес від постійних відключень світла несе колосальні втрати. Навіть великі супермаркети подекуди були змушені закриватися під час блекаутів. А якщо великі мережі вже відчувають проблеми, то що казати про найменших підприємців.
Кількість клієнтів скорочується, знижується їхня платоспроможність (бо треба ще павербанк купити, замість квітів на День Валентина), але видатки зростають (бо треба генератор, зарядні станції, термінали, які довго тримають заряд, тощо).
За підрахунками бізнесу, робота на генераторі обходиться щонайменше втричі дорожче, ніж від мережі. А тут ще й НКРЕКП 16 січня 2026 року "встромляє у спину" бізнесу нові підвищені прайс-кепи (граничні ціни на закупівлю електроенергії для підприємств).
Про те, що ФОПи потребують допомоги, свідчить і статистика. Згідно з даними платформи відкритих даних "Опендатабот", у грудні 2025 року в Україні закрилися понад 30 тисяч ФОПів (тоді як відкрилися двічі менше – лише 15 575). Проте така динаміка пов’язана також з тим, що на кінець року завжди припиняє роботу найбільше бізнесів.
У січні 2026-го в Україні закрилися 17 655 ФОПів (відкрилися при цьому – 21 524), а з початку лютого – більше 5 тисяч (розпочали роботу – трохи більше 9 тисяч).
Для підтримки підприємців у цих непростих умовах 2 лютого стартувала державна програма "енергопідтримки" бізнесу. А станом на 13 лютого через "Дію" вже було отримано 23 тисяч заявок, на які були виділено 235,8 мільйонів гривень. Але наскільки ця програма реально масштабна та корисна, на тлі всіх викликів? Ось що про неї кажуть опитані УНІАН експерти.
Катерина Глазкова, виконавча директорка Спілки українських підприємців, описує суть цієї програми.
"Держава дійсно запустила низку програм підтримки бізнесу в умовах складної енергетичної ситуації, зокрема для ФОПів. Ключова новація – одноразова фінансова допомога на енергонезалежність, яка реалізується через портал "Дія". Йдеться про безповоротну виплату від 7 500 до 15 000 грн для ФОПів 2–3 груп, які працюють у соціально важливих сферах і мають щонайменше одного найманого працівника. Кошти можна спрямувати на генератори, акумулятори, інвертори, сонячні панелі, паливо, монтаж, ремонт обладнання та навіть оплату електропостачання", - розповідає очільниця СУП.
Під "соціально важливими" в уряді розуміють галузі торгівлі продуктами харчування, медичної практики, перевезень та освіти.
У СУП наголошують, що ця програма є позитивною, оскільки сфокусована на бізнесах, які напряму впливають на якість життя в громадах, та реалізується у цифровому вигляді, тобто без паперової бюрократії, що мінімізує ризики зловживань і пришвидшує отримання коштів.
Керуючий партнер юридичної компанії WINNER, адвокат та кандидат юридичних наук Ігор Ясько акцентує увагу на тому, що це саме грант, а не кредит – і щодо кредитів вже є інша програма підтримки.
"Влада запустила пакет енергетичної підтримки для малого та середнього бізнесу, де головний інструмент для ФОПів – одноразова безповоротна виплата. Це фактично невеликий цільовий грант, який має частково закрити витрати підприємця на роботу під час відключень світла, - каже юрист, та додає деталей. – Сума допомоги залежить від кількості працівників: від 7 500 грн за одного працівника до максимуму 15 000 грн для ФОП з більшою кількістю зайнятих".
Олександр Чумак, президент Асоціації приватних роботодавців, наголошує, що для малого та мікробізнесу державна підтримка зараз є буквально питанням виживання. Особливо у найбільш постраждалих регіонах.
"Сьогодні підтримка енергонезалежності – це не просто питання комфорту, а питання виживання малого бізнесу. Особливо, в таких регіонах як Харків та інших прифронтових громадах. Програма "Допомога ФОП на енергостійкість", яка нещодавно стартувала в межах проєкту "Власна справа", передбачає два основні інструменти – разова фінансова допомога до 15 000 грн та кредитування за програмою "5-7-9%" під 0%", - додає очільник асоціації.
Саме так – програма "5-7-9", але ставка на енергообладнання буде 0%, на чому наголошують у СУП.
"Пільгові кредити за програмою "5-7-9" - фактично під 0% на енергообладнання. На суму до 10 мільйонів гривень, строком до 3 років. А також є фінансування від Європейського інвестиційного банку у межах Ukraine Facility - 100 мільйонів євро на підтримку малого і середнього бізнесу і підвищення енергоефективності, з фокусом на розвиток, а не лише "латання дір"", - наголошує виконавча директорка Спілки українських підприємців Глазкова.
Всі три експерти кажуть, що кредит під 0% є не менш важливим, ніж грантова підтримка, адже програма кредитування охоплює значно більше категорій бізнесу. Адвокат Ігор Ясько уточнює умови кредитної програми.
"Окремо уряд пропонує безвідсоткові кредити до 10 мільйонів гривень на енергообладнання (дизельні/бензинові/газові генератори, когенераційні установки тощо) для малого, середнього й великого бізнесу через мережу банків-партнерів. Є також цільові програми "енергетичної стійкості" для бізнесу в окремих областях, де підприємствам дають обладнання або комплексну підтримку. Наприклад, це Харківська, Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська області", - каже юрист.
Але повернемось до грантової програми "енергопідтримки", бо програма кредитування діє вже давно, а ця ініціатива є новою.
Як отримати грант на "енергопідтримку"? Всі експерти описують один алгоритм, але по-різному розставляють акценти щодо критеріїв.
Що потрібно врахувати, на думку фахівців СУП:
Адвокат Ігор Ясько звертає увагу також на такий нюанс, як дата реєстрації ФОПу:
"Щоб отримати виплату, ФОП має бути зареєстрованим не пізніше визначеної дати та не мати заборгованості з ЄСВ. Зараз фігурує орієнтир – реєстрація не пізніше 1 грудня 2025 року. Процес отримання виглядає максимально спрощено: ФОП заходить у портал "Дія", обирає послугу "Допомога ФОП на енергостійкість" у розділі "Підприємництво", заповнює онлайн-заявку, система автоматично перевіряє дані, а кошти зараховуються на Дія.Картку через банки-партнери – ПриватБанк, monobank, Sense Bank, А-банк, Банк Кредит Дніпро, - деталізує юрист. – За перші дні роботи програми вже подано тисячі заявок, що показує високий попит та водночас натякає – варто не зволікати, щоб не упертися в бюджетні та часові обмеження".
Він також наполягає, що це "не київська пільга".
"Географічно грантова підтримка для ФОПів діє по всій Україні, якщо підприємець відповідає критеріям програми. Водночас окремі ініціативи з енергостійкості (де видають обладнання або проводять конкурсний відбір) можуть бути обмежені конкретними областями, зокрема прифронтовими регіонами", - додає пан Ясько.
На цьому ж акцентує увагу й Олександр Чумак з АПР, який представляє інтереси, головним чином, прифронтових ФОПів.
"Програма є загальнонаціональною, тому Харків, Одеса, Суми та інші прифронтові міста мають до неї такий самий доступ, як і Київ. Більше того, для нас у Харкові ця допомога є критичнішою через постійні атаки на енергетичну інфраструктуру", - зауважує експерт.
Пан Чумак також деталізує, які саме реєстри потрібно перевірити, а також перелічує інші "підводні камені" програми:
"Моя порада бізнесу - якщо ви відповідаєте критеріям, то обов'язково подавайтеся. Попри те, що суми не є захмарними, в умовах енергетичної кризи кожна гривня, витрачена на паливо чи акумулятор/зарядну станцію, – це ще один день роботи вашого бізнесу та збережене робоче місце. Якщо ціна закупівлі вище суми допомоги, то ви можете домовитися з постачальником про оплату двома частинами. Тобто, додати власні кошти до допомоги, щоб отримати необхідне обладнання, - додає "лайфхаків" Олександр Чумак. – Також ми, як Асоціація приватних роботодавців, продовжуємо стежити за тим, як ці рішення узгоджуються з міжнародними партнерами (МВФ), аби така підтримка не стала приводом для подальшого посилення податкового тиску на "спрощенців", як у випадку з ПДВ".
Всі опитані фахівці рекомендують подаватися на цю програму, але оцінюють її без "рожевих окулярів". Президент АПР Олександр Чумак звертає увагу, передусім, на маленькі суми підтримки.
"Наскільки це ефективно? Якщо ми говоримо про разову виплату максимум до 15 000 грн, то це, скоріше, "мікропідтримка" або компенсаційний механізм. Для маленької кав’ярні чи аптеки цих коштів вистачить на закупівлю палива на місяць або на сервісне обслуговування генератора. Однак це не дозволить повністю модернізувати енергосистему підприємства та вирішити проблему відсутності електроенергії", - каже експерт.
Пан Чумак наголошує, що програма взагалі ігнорує наймасовішого представника ФОПів – самозайнятих українців, які працюють виключно на себе і не є найманими працівниками.
"Головний мінус програми – це виключення самозайнятих ФОПів. Це значна частина мікробізнесу, яка так само страждає від відключень. Також жорстка прив’язка до основного КВЕДу робить програму менш гнучкою, адже реальна діяльність підприємця може бути ширшою за його "паперовий" статус. Проте, будь-який ресурс, який зараз надається малому бізнесу – це плюс. Це дозволяє підприємцям відчути, що держава бачить їхні проблеми".
Катерина Глазкова, виконавча директорка СУП, також головною вадою програми вважає те, що вона не є насправді масовою. Дійсно, за 10 днів було подано лише 20 тисяч заявок. У той час як в Україні, станом на січень 2026 року, загалом зареєстровано 2,1 мільйона ФОПів. Тобто охоплення програми дуже низьке.
"Вона не охоплює ФОПів без найманих працівників, не поширюється на всі види діяльності, а суми не покривають реальні витрати виробничого бізнесу або бізнесу з безперервним циклом. Саме тому в Спілці ми наголошуємо, що поточні програми важливі, але не є системними рішеннями. Бізнес уже інвестував у генерацію та адаптацію власним коштом. Далі без системних рішень, а саме – стабільних графіків, мінімізації аварійних відключень і довгих фінансових програм – витривалість бізнесу перетворюється на збитки та закриття компаній", - вважає пані Глазкова.
Вона наголошує, що потрібні рішення, які дозволять українському бізнесу не лише вижити, а й планувати розвиток і зростання навіть у кризових умовах.
"Важливо чесно сказати, що ці інструменти допомагають виживати, але не вирішують проблему системно. Разові виплати й короткі кредити не компенсують втрати від зупинок виробництва, зростання собівартості через використання альтернативних джерел енергії, неможливість планувати роботу через непередбачувані графіки відключень. Ключовий запит бізнесу на довгострокові фінансові інструменти на 7–10 років і прогнозоване електропостачання, без яких інвестиції в розвиток просто не мають сенсу", - додає очільниця СУП про реальні потреби бізнесу.
Керуючий партнер юридичної компанії WINNER Ігор Ясько теж досить скептичний щодо ефективності нової програми. І звертає він увагу, зокрема, на те, що це програма лише "для білих ФОПів".
"Якщо говорити прямо, то ця підтримка не стане "рятівним кругом" для всього бізнесу. Це, скоріше, точковий інструмент для ФОПів із найчутливіших сфер, які мають "білу" звітність, людей у штаті й готові швидко оформити заявку онлайн. Але для того, хто вже купує або обслуговує генератор чи автономну систему живлення, ці 7,5–15 тис. грн можуть стати принаймні частковою компенсацією за реальні витрати, а не просто гучною декларацією", - наголошує фахівець-юрист на тому, що навіть така програма підтримки краще, ніж нічого.
Висновок по цій програмі "енергопідтримки" ФОПів буде простий – це занадто мало, щоб бізнес державну підтримку дійсно відчув, але це краще, ніж нічого. Підприємці, судячи з даних опитувань, хочуть більше державної уваги (у хорошому сенсі, а не щодо податків), але розуміють складність ситуації.
Головне ж, чого підприємці не хочуть, так це "подвійного удару". Коли їх з одного боку бомбить Кремль та вимикає світло та опалення, додаючи збитків та зменшуючи прибутки (бо ті ж ракети сипляться на голову й клієнтам, які зайві кошти витрать на власну енергонезалежність, а не понесуть у магазини чи до ресторанів). А з іншого – власна держава вирішує "вдарити" новими податками, як у історії з ПДВ.
Зрозуміло, що війна потребує грошей. Але скільки податків отримає держава від ФОПів, якщо ті закриються? Питання риторичне. Основою державної підтримки повинна бути підтримка тих, хто її найбільше потребує. А найменші завжди страждають найбільше.