Україна в умовах війни, яка починає затягуватися, попросила зовнішніх кредиторів про "кредитні канікули". УНІАН намагався розібратися, як таке рішення вплине на фінансову систему держави та пересічних громадян.
Наша держава в умовах руйнівної війни, яку вже п’ятий місяць веде на нашій землі Росія, запропонувала іноземним кредиторам відкласти виплати за деякими зовнішніми боргами, щоб зберегти бюджетну та валютну стабільність національної фінансової системи.
До цього часу Україна з початку повномасштабного вторгнення кривавого російського агресора, попри складне фінансове становище, вчасно і в повному обсязі виплачувала борги за всіма внутрішніми та зовнішніми зобов’язаннями.
Представники влади наголошували, що наша держава має демонструвати надійність та прогнозованість у борговій політиці, щоб продовжувати отримувати підтримку у достатньому обсязі.
"Для нас важливо створити умови для того, щоб Україна в найкоротші терміни після перемоги на полі бою відновила доступ до міжнародних ринків капіталу. Якнайшвидший доступ до ринків капіталу є критично необхідним для відбудови країни після перемоги", – підкреслив міністр фінансів Сергій Марченко.
Саме тому Україна з початку року виплатила за зовнішніми кредитами близько 1,5 млрд доларів, що становить половину цьогорічних зобов’язань.
Однак війна починає затягуватися, видатки державного бюджету невпинно зростають на оборону держави та соціальне забезпечення громадян, а міжнародний кредитний рейтинг України, незважаючи на сумлінне дотримання усіх боргових зобов’язань, через активні військові дії знизився до такого рівня, який не дає можливості залучати на відкритому фінансовому ринку нові зовнішні позики. Залишається сподіватися лише на внутрішніх інвесторів, а також на закордонних друзів та партнерів, які надають цільову грантову та пільгову кредитну допомогу нашій державі.
"Не можна сказати, що ми не можемо платити... Але було б дивно, з одного боку, продовжувати виплачувати наші зовнішні борги, а з іншого боку – просити наших союзників та партнерів, щоб вони продовжували кредитувати або навіть давати грантові кошти для нас. Міністерство фінансів ухвалило єдино правильне рішення, звернувшись до кредиторів із пропозицією відтермінування виплат для погашення зовнішніх боргів", - пояснив радник президента України з економічних питань Олег Устенко.
Умови реструктуризації боргу
Група кредиторів України з країн G7 і членів Паризького клубу кредиторів оголосила про готовність піти назустріч Міністерству фінансів України, яке запропонувало інвесторам в українські державні єврооблігації та державні деривативи (ВВП-варанти) затвердити зміни в умовах зобов'язань для збереження валютної ліквідності всередині країни та зменшення готівкового щомісячного дефіциту бюджету 5 млрд доларів, що утворився внаслідок війни.
Міністерство фінансів вирішило реструтуризувати частину державного зовнішнього боргу шляхом відтермінування виплат за ними на 2 роки з можливістю продовжити "кредитні канікули" додатково ще на один рік, тобто до кінця 2024 року.
Іншими словами, Україна не буде здійснювати купонні платежі за єврооблігаціями протягом наступних декількох років, однак купони будуть нараховуватися й відтерміновуватися в часі. Крім того, на нарахований, але не виплачений протягом відстрочки дохід теж будуть нараховуватися відсотки за ставкою купону, визначеною для кожної серії єврооблігацій умовами випуску.
Весь накопичений за час відстрочки дохід може бути виплачений частково або повністю в будь-який момент протягом дворічного періоду. Водночас уряд хоче отримати право в разі необхідності конвертувати нараховані протягом наступних двох років купонні платежі в нові облігації відповідних серій.
Прийнятна пропозиція
За словами аналітиків фінансової групи ICU, окреслена пропозиція уряду для тримачів єврооблігацій України є цілком прийнятною. По суті, уряд обрав найбільш м’яку форму реструктуризації, що можлива на даному етапі. Тримачам єврооблігацій обіцяють повну суму усіх платежів, проте із затримкою. У якості компенсації за відтермінування платежів їм буде нараховано додатковий купонний дохід.
"Ми очікуємо, що запропоновані Україною умови реструктуризації будуть прийняті найбільшими тримачами українських єврооблігацій. Той факт, що країни Паризького клубу вже зробили поступки за власними кредитами Україні, є додатковим аргументом на користь позитивного рішення про реструктуризацію єврооблігацій. Адже й офіційні кредитори, й комерційні кредитори роблять подібні поступки та знаходяться в однакових умовах. До того ж, Україна прагне отримати подібні поступки і від усіх міжнародних фінансових організацій", - зазначили експерти з ICU.
Водночас, варто розуміти, що це ще неостаточне рішення, оскільки з не з усіма держателями облігацій зазначені умови реструктуризації погоджені. Результати голосування тримачів єврооблігацій стануть відомими 10 серпня.
Влив на фінансову систему
Експерти зазначають, що здійснення реструктуризації частини зовнішнього боргу України буде мати позитивний вплив на збереження українських золотовалютних резервів та зменшить видатки держбюджету на обслуговування державного боргу.
"Співвідношення державного боргу до ВВП України може наблизитися до 100 відсотків наприкінці 2022 року. Це дуже високе боргове навантаження, тож варто взяти паузу і оцінити стійкість боргу та здатність його обслуговувати у майбутньому", - сказав агенції УНІАН голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.
Водночас економія, згідно з запропонованими умовами реструктуризації, не буде суттєвою, оскільки пропозиція, затверджена урядом, стосується тільки запозичень, здійснених через випуски єврооблігацій, тобто так званого комерційного боргу, а також державних деривативів (ввп-варантів), що не є боргом.
Всі інші запозичення від міжнародних фінансових організацій (Міжнародного валютного фонду, Світового банку та ін.), урядів інших держав чи інших іноземних кредиторів не є частиною цієї пропозиції. Тому за цими кредитами Україна і надалі має виконувати свої зобов’язання.
Також Україна продовжить виконувати свої зобов’язання перед внутрішніми інвесторами, зокрема в облігації внутрішньої державної позики, оскільки вони в більшості своїй гривневі, тому не створюють тиску на золотовалютні резерви держави.
"Основним гравцем на ринку ОВДП зараз є Нацбанк і буде ним залишатися принаймні до закінчення війни. Ні внутрішні, ні зовнішні інвестори не поспішають вкладати кошти в ОВДП через їх низьку дохідність, яка не покриває рівень інфляції. Внутрішні ОВДП реструктуризуватися не будуть. Проблема полягає саме у зовнішньому боргу через те, що Україна не має достатніх надходжень валюти для його обслуговування. Щодо внутрішнього боргу, то Нацбанк в нинішній ситуації буде продовжувати викуп облігацій. Тому, реструктуризація зовнішнього боргу не вплине на обсяги запозичень на внутрішньому ринку", - розповів агенції УНІАН економічний експерт Олександр Хмелевський.
Наслідки для громадян
Експерти наголошують, що для фінансового становища українців краще, щоб влада проводила обережну боргову політику і продовжувала обговорювати та погоджувати з кредиторами свої кроки, оскільки у випадку порушення зобов’язань може виникнути ризик дефолту держави, який би погіршив становище пересічних громадян.
"Дефолт за зовнішніми запозиченнями серед іншого призвів би до стрімкого знецінення гривні, що мало б вплив на кожного громадянина. І хоча уряд заявляє, що готовий здійснювати виплати за запозиченнями вчасно, якщо власники цінних паперів не погодяться на відстрочку, реструктуризація дає уряду час, а отже допомагає знайти шляхи погашення зовнішніх запозичень без дефолту та з меншим навантаженням на бюджет", - розповіла агенції УНІАН юристка міжнародної юридичної фірми CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang Христина Корпан.
Разом з тим, за її словами, реструктуризація на оприлюднених умовах дозволить зберегти гарні відносити з кредиторами та підвищити довіру зовнішніх інвесторів до України.
"Це збільшує розмір держборгу і навантаження на бюджет в довгостроковій перспективі, хоча в умовах війни це неминуче. Відкладення виплат на два роки фактично дасть можливість уряду фінансувати поточні потреби за рахунок неповернених коштів, а повернутись до їх повернення вже після перемоги у війні", - зазначила Корпан.
Українська фінансова система зараз знаходиться у складному становищі. Війна, яка починає затягуватися, продовжує тиснути на валютні резерви України та пришвидшує інфляцію не лише в нашій державі, але й по всьому світу.
В таких умовах, очевидно, обслуговувати країні зовнішні заборгованості у валюті на попередніх умовах майже неможливо. Саме тому українська влада вимушено йде на такі кроки, щоб не допустити подальшого зменшення золотовалютних резервів та не допустити паніки серед громадян, яка могла би поширитися у випадку повної відмови від виплати зовнішніх боргів та оголошення дефолту.
Максимальні ресурси держава по можливості має спрямовувати на нашу героїчну армію та соціальне забезпечення громадян, тільки так ми зможемо якнайшвидше перемогти ворога та повернутися до мирного життя.
Богдан Слуцький